П'єр Мартен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр-Еміль Мартен
фр. Pierre-Émile Martin
Pierre Martin (1824-1915).jpg
Ім'я при народженні фр. Pierre Blaise Martin[1]
Народився 18 серпня 1824(1824-08-18)
Бурж, департамент Шер
Помер 21 травня 1915(1915-05-21) (90 років)
Фуршамбо, департамент Н'євр
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність металургія
Відомий завдяки винайшов мартенівську піч
Alma mater Гірнича школа Парижа
Батько Еміль Мартен (фр. Émile Martin)
Мати Констанція Дюфо (фр. Constance Dufaud)
Брати, сестри  • Constance Martin[d]
Нагороди

П'єр-Емі́ль Марте́н (фр. Pierre-Émile Martin; 18 серпня 1824, Бурж, Франція, — 25(?) травня 1915, Фуршамбо, Франція) — французький металург.

Після закінчення Гірничої школи працював на металургійному заводі свого батька в місті Фуршамбо. У 1854—1883 роках був директором металургійного заводу в Сірей. У 1864 році запропонував спосіб отримання литої сталі в регенеративних полуменевих печах, які отримали назву мартенівських. Мартенівський процес широко використовували у металургії з 70-х pp. 19 ст. до кінця 20 століття.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.