П'єр Мартен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр-Еміль Мартен
фр. Pierre-Émile Martin
Ім'я при народженні фр. Pierre Blaise Martin[1]
Народився 18 серпня 1824(1824-08-18)
Бурж, департамент Шер
Помер 21 травня 1915(1915-05-21) (90 років)
Фуршамбо, департамент Н'євр
Країна  Франція
Діяльність металургія
Відомий завдяки винайшов мартенівську піч
Alma mater Гірнича школа Парижа
Знання мов французька
Членство Спілка залізничних шляхівd
Посада Mayor of Sireuild
Батько Еміль Мартен[fr]
Мати Констанція Дюфо (фр. Constance Dufaud)
Брати, сестри Constance Martind
Нагороди

П'єр-Емі́ль Марте́н (фр. Pierre-Émile Martin; 18 серпня 1824, Бурж, Франція, — 25(?) травня 1915, Фуршамбо, Франція) — французький металург.

Після закінчення Гірничої школи працював на металургійному заводі свого батька в місті Фуршамбо. У 1854—1883 роках був директором металургійного заводу в Сірей. У 1864 році запропонував спосіб отримання литої сталі в регенеративних полуменевих печах, які отримали назву мартенівських. Мартенівський процес широко використовували у металургії з 1870-х років до кінця ХХ століття.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.