П'єр де Монмор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

П'єр де Монмор
фр. Pierre Rémond de Montmort
Народився 27 жовтня 1678(1678-10-27)
Париж, Франція
Помер 7 жовтня 1719(1719-10-07) (40 років)
Париж, Франція
·натуральна віспа
Громадянство Франція
Діяльність математик
Сфера інтересів математика
Науковий керівник Ніколя Мальбранш
Член Лондонське королівське товариство і Французька академія наук
Батько Франсуа Ремон
Матір Маргеріт Ралі
Нагороди
Автограф Remond de Monmort signature.png

П'єр де Монмор у Вікісховищі?

П'єр де Монмо́р (фр. Pierre Rémond de Montmort; 27 жовтня 1678, Париж — 7 жовтня 1719,) — французький математик, член Лондонського королівського товариства (1715), Французької академії наук (1716), зробив значний внесок у становлення теорії ймовірностей.

Біографія[ред. | ред. код]

П'єр Ремон (титул «де Монмор» він отримав значно пізніше) народився в Парижі в аристократичній родині. Батько — Франсуа Ремон (фр. François Rémond), мати — Маргеріт Ралі (фр. Marguerite Rallu). Батько бажав бачити сина юристом, і П'єр почав вивчати правознавство, але потім посварився з батьком і пішов з дому. Після сварки з батьком відправився до Англії, а звідти до Німеччини. Під керівництвом Ніколя Мальбранша освоював філософію і картезіанську фізику, але врешті присвятив себе математиці. До Франції повернувся у 1699 році.

Після смерті батька отримав великий спадок; 1704 року купив замок Шато-де-Монмор і з цього часу носив ім'я «П'єр Ремон де Монмор». Листувався з багатьма відомими математиками свого часу: Лейбніцем, Муавром, Миколою I Бернуллі, Тейлором та іншими; чимало з них гостювали в замку де Монмор. У 1715 році, під час чергового візиту до Англії, П'єр Де Монмор був обраний членом Королівського товариства, і в 1716 році став членом Французької академії наук .

Відомий завдяки публікації у 1708 році книги «Досвід дослідження азартних ігор» (фр. Essay d'analyse sur les jeux de hazard), перевидану з доповненнями 1713 року; ця книга містила дослідження ймовірності виграшу в азартних іграх за теорією перерахування.

Також цікавився скінченними різницями. У 1713 році вивів формулу для обрахунку суми кінцевого n складника послідовності

де Δ є диференційним оператором.

Помер від натуральної віспи під час її епідемії 1719 року.[1]

Публікації[ред. | ред. код]

Essay d'analyse sur les jeux de hazard, 1713.
  • de Montmort, P. R. . Essay d'analyse sur les jeux de hazard. — Paris : Jacque Quillau, 1708.
  • de Montmort, P. R. . Essay d'analyse sur les jeux de hazard. Seconde Edition, Revue & augmentée de plusieurs Lettres. — Paris : Jacque Quillau, 1713.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • O'Connor J. J., Robertson E. F.  Pierre Rémond de Montmort. Матеріали архіву MacTutor. Процитовано 2014-13-02.  (англ.)