П'єтро Гаспаррі
| П'єтро Гаспаррі | |
|---|---|
| Народився | 5 травня 1852[1][2][…] Уссіта, Провінція Мачерата, Марке, Папська держава |
| Помер | 18 листопада 1934[1][2][…] (82 роки) Рим, Королівство Італія |
| Поховання | Уссіта, Tomb of Pietro Gasparrid і Латеранська базиліка |
| Країна | |
| Діяльність | дипломат, canon law jurist, католицький священник, католицький єпископ, католицький теолог |
| Alma mater | Pontifical Roman Seminaryd |
| Науковий ступінь | доктор обох прав |
| Знання мов | італійська[3] і латина[4] |
| Членство | Royal Academy of Italyd[5][6] |
| Посада | кардинал[7][8][9], католицький архієпископd, Chamberlain of the Apostolic Chamberd, камерленг Колегії Кардиналівd, посол, титулярний архиєпископd, Державний секретар Святого Престолу і Ватикану і Державний секретар Святого Престолу і Ватикану |
| Конфесія | католицька церква[7] |
| Автограф | |
| Нагороди | |
П'єтро Гаспаррі (італ. Pietro Gasparri; 5 травня 1852, Каповалацца, Папська область — 18 листопада 1934, Рим, королівство Італія) — італійський куріальний кардинал і ватиканський дипломат.
Дядько кардинала Енріко Гаспаррі. Титулярний архієпископ Кесарії Палестинської з 2 січня 1898 до 16 грудня 1907. Апостольський делегат і надзвичайний посланник в Перу, Еквадорі та Болівії з 26 березня 1898 по 23 квітня 1901 року. Секретар Священної Конгрегації надзвичайних церковних справ з 23 квітня 1901 до 16 грудня 1907. Камерленго Священної колегії кардиналів з 24 травня 1914 по 22 січня 1915. Державний секретар Святого Престолу з 13 жовтня 1914 по 7 лютого 1930. Голова Комісії майна Святого Престолу з 13 жовтня 1914 по 7 лютого 1930. Префект апостольського палацу з жовтня 1914 по жовтень 1918. до мерленго з 4 грудня 1916 по 18 листопада 1934. Голова Папської Комісії з автентичного тлумачення Кодексу канонічного права з 18 жовтня 1917 по 18 листопада 1934. Префект Священної Конгрегації надзвичайних церковних справ з 5 липня 1925 по 7 лютого 1930. Кардинал-священик з 16 грудня 1907 року з титулом церкви Сан-Бернардо-алле-Терме; з 19 грудня 1907 по 9 грудня 1915. Кардинал-священик з титулом церкви Сан-Лоренцо-ін-Лучина з 22 січня 1915.
- 1 2 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- 1 2 Encyclopædia Britannica
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ La Reale Accademia d'Italia // Panorama — Gianni Mazzocchi, 1939. — Vol. 1, вип. 5. — P. 640.
- ↑ Annuario della Reale Accademia d'Italia — 1943. — Vol. 14. — P. 64.
- 1 2 Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ BeWeB
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118689657 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Ґаспарі Пієтро // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 292. — 1000 екз.
- Біографічна довідка
- Народились 5 травня
- Народились 1852
- Уродженці провінції Мачерата
- Померли 18 листопада
- Померли 1934
- Померли в Римі
- Доктори обох прав
- Кавалери ланцюга ордена Карлоса III
- Кавалери ордена Білого Орла
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Маврикія і Лазаря
- Кавалери Великого хреста ордена Вежі й Меча
- Кардинали з Італії
- Дипломати Ватикану
- Державні секретарі Святого Престолу
- Титулярні архієпископи
- Апостольські Нунції в Еквадорі
- Апостольські нунції в Перу