П'єтро Ломбардо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єтро Ломбардо
Pietro lombardo (attr.), madonna col bambino, venezia, 1480 ca..JPG
«Мадонна з немовлям», П'єтро Ломбардо, 1480 рік.
Народився 1434(1434)
Карона
Помер 1515(1515)
Венеція
Національність італієць
Ім'я при народженні Pietro Lombardo-Solari
Діяльність архітектор, скульптор
Відомі студенти Тулліо Ломбардо
Конфесія католицтво
Рід Ломбардо
Батько Мартин Ломбардо
Діти Тулліо Ломбардо
Антоніо Ломбардо

П'єтро Ломбардо (*1434 — †1515) — італійський скульптор та архітектор раннього Відродження, батько скульптора Тулліо Ломбардо.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з селища Карона у Швейцарії. Народився у родині скульптор Мартина. Замолоду перебирається до Ломбардії. Звідси походить його прізвище. Вчиться спочатку у Мілані, згодом у Павії.

У 1464 році перебирається до Падуї. Тут вперше чергу отримує замовлення на виготовлення скульптур місцевих впливових громадян. Втім вже у 1466 році на запрошення переїздить до Венеції. З цього часу він майже не полишає це територію Венеційської республіки. У 1468 році виконує роботи у Вінченці, у 1469–1471 роках працює над замовленням Бартоломео Коллеоні, військового очільника республіки. В подальшому виконує замовлення дожів та їх родин. Згодом починає працювати разом із синами. Особливо значущими є роботи з оздоблення фасаду Палацу дожів. Після цього час від часу працює у Падуї, Бергамо, Удіне, Тревізо. Чудовими є роботи Ломбардо над будівництвом собору у Чивідале-дель-Фріулі у 1502–1506 роках.

В цей час Ломбардо отримує замовлення від Франциска II Гонзага, маркіза Мантуї. Він запрошує майстра до себе, щоб прикрасити Каплиці Діви Марії у Мантуанському соборі. Втім володар Мантуї не виконав умов договору, тому П'єтро Ломбардо залишився у Венеції. У 1515 році його обирають головою гільдії скульпторів. Втім того ж року Ломбардо помирає.

Творчість[ред. | ред. код]

Особливість його будов є святкова легкість, елегантність, що підкреслюється мальовничою витонченістю фасаду, поєднував іонічний та коринфський ордери. Один з перших став використовувати кольоровий мармур. У його роботах багато пластичного убрання.

Найзначні праці:

Джерела[ред. | ред. код]

  • John MacAndrew, L'architettura veneziana del primo Rinascimento, a cura di M. Bulgarelli, Venezia 1995, 99-193.
  • Ralph Liebermann: The church of S. Maria dei Miracoli in Venice. New York 1986.

Посилання[ред. | ред. код]