П'єтро Малетті
П'єтро Малетті | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 24 травня 1880 Кастільйоне-делле-Стів'єре, Провінція Мантуя, Ломбардія, Королівство Італія | |||
Смерть | 9 грудня 1940 (60 років) Єгипет | |||
Країна | Королівство Італія | |||
Освіта | Military Academy of Modenad | |||
Звання | дивізійний генерал | |||
Війни / битви | Перша світова війна Друга італо-ефіопська війна Друга світова війна | |||
Нагороди |
П'єтро Малетті (італ. Pietro Maletti, 24 травня 1880, Кастільйоне-делле-Стів'єре - 9 грудня 1940, Сіді-Баррані) — італійський генерал.
П'єтро Малетті народився 24 травня 1880 року в Кастільйоне-делле-Стів'єре. У 1898 році добровольцем вступив до Королівської італійської армії. У 1904 році вступив до Військової академії в Модені, яку закінчив у 1906 році у званні молодшого лейтенанта. У 1909 році отримав звання лейтенанта, у 1914 році - капітана.
Брав участь у Першій світовій війні. У 1917 році отримав звання майора. У серпні того ж року був відряджений до Лівії, де служив (з короткими перервами) до 1934 року. У 1927 році отримав звання лейтенант-полковника. У 1931 році брав участь у захопленні оазису Куфра під час національно-визвольної війни в Лівії.
У травні 1934 року П'єтро Малетті повернувся до Італії, у січні 1935 року був переведений в Сомалі, де очолив 1-шу арабо-сомалійську юригаду. Брав участь у Другій італо-ефіопській війні. У 1936 році отримав звання бригадного генерала.
Після завершення італійсько-ефіопської війни на окупованій італійськими військами території Ефіопії розгорнулась партизанська війна. У відповідь на імовірну участь духовенства в ефіопському русі опору віце-король, головний губернатор Італійської Східної Африки, командир 11-го армійського корпусу, маршал Італії Родольфо Граціані наказав розстріляти ченців монастиря Дебре-Лібанос. Здійснення тієї акції 19 травня 1937 року було доручено П'єтро Малетті. Злякавшись політичних наслідків, що їх могла спричинити така розправа у майже святому для багатьох ефіопів країні монастирі, Малетті, імовірно, надіслав Граціані запит: чи правильно він зрозумів наказ. 24 травня Граціані знову телеграфував йому: «Підтверджую повну відповідальність монастиря Дебре-Лібанос. Наказую одразу ж розстріляти всіх монахів у Дебре-Лібаносі. Підтвердити словами — повна ліквідація». Наприкінці травня 1937 року у Дебре-Лібаносі вирок було виконано: було розстріляно 320 ченців[1].
У 1939 році П'єтро Малетті повернувся до Італії, де очолив 28-му піхотну дивізію «Аоста». Але вже у січні 1940 року повернувся до Африки, в Лівію, де очолив спеціальну механізовану групу, яка отримала його ім'я (італ. Raggruppamento sahariano "Maletti").
Брав участь у вторгненні в Єгипет. 9 грудня 1940 року загинув під час атаки британцями італійського опорного пункту Нібейва поблизу Сіді-Баррані в ході операції «Компас».
На честь П'єтро Малетт названі вулиці в Мантуї, Коккуїо-Тревізаго та Кастільйоне-делле-Стів'єре.
- Золота медаль «За військову доблесть»
- Командор Ордена Корони Італії
- Командор Ордена Корони Італії
- ↑ Бартницький, Мантель-Нечко. Історія Ефіопії. «Прогресс», 1976, стор. 529