П'єтро Малетті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єтро Малетті
Народження24 травня 1880(1880-05-24)
Кастільйоне-делле-Стів'єре, Провінція Мантуя, Ломбардія, Королівство Італія
Смерть9 грудня 1940(1940-12-09) (60 років)
Єгипет
Країна Королівство Італія
ОсвітаMilitary Academy of Modenad
Званнядивізійний генерал
Війни / битвиПерша світова війна
Друга італо-ефіопська війна
Друга світова війна
Нагороди
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Командор ордена Корони Італії
Командор ордена Корони Італії
Командор Колоніального ордена Зірки Італії
Командор Колоніального ордена Зірки Італії

П'єтро Малетті (італ. Pietro Maletti, 24 травня 1880, Кастільйоне-делле-Стів'єре - 9 грудня 1940, Сіді-Баррані) — італійський генерал.

Біографія

[ред. | ред. код]

П'єтро Малетті народився 24 травня 1880 року в Кастільйоне-делле-Стів'єре. У 1898 році добровольцем вступив до Королівської італійської армії. У 1904 році вступив до Військової академії в Модені, яку закінчив у 1906 році у званні молодшого лейтенанта. У 1909 році отримав звання лейтенанта, у 1914 році - капітана.

Брав участь у Першій світовій війні. У 1917 році отримав звання майора. У серпні того ж року був відряджений до Лівії, де служив (з короткими перервами) до 1934 року. У 1927 році отримав звання лейтенант-полковника. У 1931 році брав участь у захопленні оазису Куфра під час національно-визвольної війни в Лівії.

Італо-ефіопська війна

[ред. | ред. код]

У травні 1934 року П'єтро Малетті повернувся до Італії, у січні 1935 року був переведений в Сомалі, де очолив 1-шу арабо-сомалійську юригаду. Брав участь у Другій італо-ефіопській війні. У 1936 році отримав звання бригадного генерала.

Після завершення італійсько-ефіопської війни на окупованій італійськими військами території Ефіопії розгорнулась партизанська війна. У відповідь на імовірну участь духовенства в ефіопському русі опору віце-король, головний губернатор Італійської Східної Африки, командир 11-го армійського корпусу, маршал Італії Родольфо Граціані наказав розстріляти ченців монастиря Дебре-Лібанос. Здійснення тієї акції 19 травня 1937 року було доручено П'єтро Малетті. Злякавшись політичних наслідків, що їх могла спричинити така розправа у майже святому для багатьох ефіопів країні монастирі, Малетті, імовірно, надіслав Граціані запит: чи правильно він зрозумів наказ. 24 травня Граціані знову телеграфував йому: «Підтверджую повну відповідальність монастиря Дебре-Лібанос. Наказую одразу ж розстріляти всіх монахів у Дебре-Лібаносі. Підтвердити словами — повна ліквідація». Наприкінці травня 1937 року у Дебре-Лібаносі вирок було виконано: було розстріляно 320 ченців[1].

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

У 1939 році П'єтро Малетті повернувся до Італії, де очолив 28-му піхотну дивізію «Аоста». Але вже у січні 1940 року повернувся до Африки, в Лівію, де очолив спеціальну механізовану групу, яка отримала його ім'я (італ. Raggruppamento sahariano "Maletti").

Брав участь у вторгненні в Єгипет. 9 грудня 1940 року загинув під час атаки британцями італійського опорного пункту Нібейва поблизу Сіді-Баррані в ході операції «Компас».

Вшанування

[ред. | ред. код]

На честь П'єтро Малетт названі вулиці в Мантуї, Коккуїо-Тревізаго та Кастільйоне-делле-Стів'єре.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бартницький, Мантель-Нечко. Історія Ефіопії. «Прогресс», 1976, стор. 529