ПРП-3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
PRP-3 in TLT.JPG

Рухомий розвідувальний пункт ПРП-3

ПРП-3 «Вал»
Загальні дані
класифікація Рухомий розвідувальний пункт
Виробництво та застосування
країна-виробник СРСР СРСР
розробник Челябінський тракторний завод
роки виробництва 1970
роки експлуатації 1972 — по т.ч.
основні країни-оператори СРСР СРСР
війни Війна в Афганістані
Конфлікти на пострадянському просторі
Перша російсько‐чеченська війна
Друга російсько-чеченська війна
Російсько-грузинська війна
Війна на сході України
Основні параметри
бойова маса, т 13,2+2,5 %
екіпаж, осіб 5
довжина, мм 6 735
ширина, мм 2 940
висота, мм 2 095
кліренс, мм 370
база, мм БМП-1
Броня
тип броні сталева, катана, протикульова
  лоб корпусу, мм/град. 7 / 80°
Озброєння
приціли 1ОП79, 1ПН29, 1Д6М1
кулемети 7,62-мм кулемет ПКТ
боєкомплект 1000
додаткове озброєння ПУ 2П130-1 для запуску 90-мм некерованих освітлювальних снарядів 9М41
боєкомплект (2) 20
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна
підвіска індивідуальна гідропневматична
швидкість по шосе, км/год. 65
швидкість по перетятій місцевості, км/год. 40…45
(7 на плаву)
запас ходу по шосе, км 550—600
питома потужність, к.с./т 21,5—23,1
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,602—0,614
допустимий нахил 18°
подоланний підйом, ° 35°
подоланна стінка, м 0,7
подоланний рів, м 2,5
подоланний брід, м плаває
засоби зв'язку Р-123

Рухомий розвідувальний пункт ПРП-3 «Вал» (індекс ГРАУ — 1Ж3, позначення ГБТУ — «Об'єкт 767») — радянський рухомий розвідувальний пункт призначений для ведення розвідки нерухомих і рухомих наземних та таких, що низько летять, цілей, а також забезпечення стрільби наземної артилерії вдень і вночі в будь-яких метеорологічних умовах при температурі навколишнього повітря від -40 ° C до + 40 ° C на висоті до 3000 м над рівнем моря. ПРП-3 був розроблений у Челябінську конструкторським бюро під керівництвом П. П. Ісакова на базі шасі БМП-1 і мав позначення «Об'єкт 767». Спеціальне обладнання розроблялося в КБ НВО «Точмаш».

На озброєння був прийнятий в 1971 році, серійне виробництво було організовано в Рубцовську.

Проект[ред. | ред. код]

15 липня 1963 року постановою радянського уряду було визначено завдання на розробку рухомого розвідувального пункту, який мав забезпечувати цілевказання ракетно-артилерійським системам при стрільбі та спостереженні за цілями. Незабаром розпочалися роботи над ПРП-3 «Вал». Основними завданнями ПРП були:

При цьому ПРП мав зберегти високі характеристики базової машини (БМП-1): відмінну маневреність, хорошу прохідність, високу швидкість пересування, достатній броньовий захист і здатність подолання водних перешкод уплав.

Конструкція ПРП[ред. | ред. код]

Будова[ред. | ред. код]

Конструктивно рухомий розвідувальний пункт ПРП-3 «Вал» мав відділення управління, моторно-трансмісійне відділення, бойове і кормове відділення. Бойова обслуга ПРП складається з командира ПРП і оператора-розвідника, розташованих у двомісній башті, радіотелефоніста, який перебуває в кормовому відділенні і оператора-обчислювача. Всі члени бойової обслуги мають свої люки для входу і виходу зверху машини. У разі необхідності є вихід обслуги через ліві двері в кормі машини.

Спеціальне обладнання машини включало радіолокаційну станцію виявлення рухомих наземних цілей 1РЛ126, лазерний перископ-далекомір 1Д6М1 (1Д6), курсопрокладач КП-4 (1В44), перископічний візир ТВ-240 (1ОП79), гірокомпас 1Г25-1, гіропоказчик 1Г13М і нічний прилад спостереження НПН (1ПН29). Для обладнання додаткового виносного спостережного пункту до машини додавалися радіостанція Р-108, два телефонних апарати, бусоль і стереодальномір. Для живлення апаратури на стоянці, в герметичному відсіку кормової частини машини розміщувалося автономне джерело електроживлення. Засоби зв'язку — дві радіостанції Р-123М і ТПУ Р-124.

Крім того, ПРП оснащувався термодимовою апаратурою для постановки димових завіс «ТДА» і пускову установку 2П130-1 для запуску 90-мм некерованих освітлювальних снарядів 9М41 (боєкомплект становить 20 пострілів. Дальність стрільби снарядами — 1—3 км).

Озброєння[ред. | ред. код]

В ролі основного озброєння на ПРП-3 «Вал» використовувався 7,62-мм кулемет ПКТ. Боєкомплект становив 1000 набоїв.

Подальший розвиток ПРП-3[ред. | ред. код]

З 1984 по 1999 рік на Рубцовському машинобудівному заводі проводиться модернізація рухомих розвідувальних пунктів ПРП-3 «Вал». На його базі був створений новий рухомий розвідувальний пункт ПРП-4, який обладнувався оптичними, електронно-оптичними, тепловізійним і активно-імпульсним приладами нічного бачення, радіолокаційними засобами і засобами обробки і передачі інформації. Рухомий розвідувальний пункт ПРП-3 «Вал» поставлявся за кордон, у тому числі в країни — учасниці Варшавського договору і, так само до Алжиру, Анголи, в Ірак і Сирію.

Див. також[ред. | ред. код]

Аналоги
Інші

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Холявский Г. Л. Энциклопедия бронетехники. Гусеничные боевые машины. — Харвест, 2001. — 656 с. — ISBN 985-13-0035-7 (рос.)
  • Ленский А. Г., Цыбин М. М. Советские сухопутные войска в последний год Союза ССР. — С.-Пб.: B&K, 2001. — С. 27, 28. — 294 с. — ISBN 5-93414-063-9 (рос.)