ПРП-4

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Land Forces (26855856672).jpg

ПРП-4М 406-ї бригади ЗСУ

ПРП-4 «Нард»
Загальні дані
класифікація Рухомий розвідувальний пункт
Виробництво та застосування
країна-виробник СРСР СРСР
розробник Уралвагонзавод
роки виробництва 1980-1984
роки експлуатації 1984 — по т.ч.
основні країни-оператори СРСР СРСРРосія Росія
війни Війна в Афганістані
Конфлікти на пострадянському просторі
Перша російсько‐чеченська війна
Друга російсько-чеченська війна
Російсько-грузинська війна
Основні параметри
бойова маса, т 13,2
екіпаж, осіб 5
довжина, мм 6 735
ширина, мм 2 940
висота, мм 2 146
кліренс, мм 370
база, мм БМП-1
Броня
тип броні сталева, катана, протикульова
  лоб корпусу, мм/град. 7 / 80°
Озброєння
приціли 1ПН59, 1ПН61, 1Д11М-1
кулемети 7,62-мм кулемет ПКТ
боєкомплект 1000
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна
підвіска індивідуальна гідропневматична
швидкість по шосе, км/год. 65
швидкість по перетятій місцевості, км/год. 40…45
(7 на плаву)
запас ходу по шосе, км 550—600
питома потужність, к.с./т 21,5—23,1
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,602—0,614
допустимий нахил 18°
подоланний підйом, ° 35°
подоланна стінка, м 0,7
подоланний рів, м 2,5
подоланний брід, м плаває
засоби зв'язку Р-173

Рухомий розвідувальний пункт ПРП-4 «Нард» (індекс ГРАУ — 1В121, позначення ГБТУ — «Об'єкт 779») — радянський та російський рухомий розвідувальний пункт призначений для ведення розвідки нерухомих і рухомих наземних та таких, що низько летять, цілей, а також забезпечення стрільби наземної артилерії вдень і вночі в будь-яких метеорологічних умовах при температурі навколишнього повітря від -40 ° C до + 40 ° C на висоті до 3000 м над рівнем моря. ПРП-4 був розроблений на основі ПРП-3 у Челябінську конструкторським бюро під керівництвом Вершинського В. Л. на базі шасі БМП-1 і мав позначення «Об'єкт 779».

Конструкція ПРП[ред. | ред. код]

Будова[ред. | ред. код]

ПРП-4 «Нард» розроблявся на базі попередньої моделі рухомого розвідувального пункту ПРП-3 «Вал», який базувався на шасі БМП-1 і мав відділення управління, моторно-трансмісійне відділення, бойове і кормове відділення. Бойова обслуга ПРП складається з командира ПРП і оператора-розвідника, розташованих у двомісній башті, радіотелефоніста, який перебуває в кормовому відділенні і оператора-обчислювача. Всі члени бойової обслуги мають свої люки для входу і виходу зверху машини. У разі необхідності є вихід обслуги через ліві двері в кормі машини.

До спеціального обладнання машини належали: радіолокаційна станція виявлення рухомих наземних цілей ПСНР-5к «Кредо-М» (1РЛ133-1), лазерний далекомір ДАК-2М-1 (1Д11М-1), тепловізійний приціл 1ПН59, курсопрокладач КП-4 (1В44), перископічний візир ТВ-240 (1ОП79), гірокомпас 1Г25-1, гіропоказчик 1Г13М і нічний прилад спостереження 1ПН61 «Печеніг». Для обладнання додаткового виносного спостережного пункту до машини додавалися радіостанція Р-108, два телефонних апарати ТА-57, бусоль і стереодалекомір. Для живлення апаратури на стоянці, в герметичному відсіку кормової частини машини розміщувалося автономне джерело електроживлення. Засоби зв'язку — дві радіостанції Р-173 і ТПУ Р-124 на 5 абонентів, автоматичний приймач команд 1А30М.

Крім того, ПРП оснащувався термодимовою апаратурою для постановки димових завіс ТДА. На відміну від ПРП-3 пускова установка освітлювальних снарядів відсутня.

Озброєння[ред. | ред. код]

Як основне озброєння на ПРП-4 «Нард» використовувався 7,62-мм кулемет ПКТ. Боєкомплект становив 1000 набоїв.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ленский А. Г., Цыбин М. М. Советские сухопутные войска в последний год Союза ССР. — С.-Пб.: B&K, 2001. — С. 27, 28. — 294 с. — ISBN 5-93414-063-9 (рос.)
  • Карпенко А. В. Боевые машины пехоты и десанта // Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905-1995). — Санкт-Петербург: Невский бастион, 1996 (рос.)

Виноски[ред. | ред. код]