Пабло Іглесіас Турріон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пабло Іглесіас Турріон
ісп. Pablo Iglesias Turrión
Ім'я при народженніісп. Pablo Manuel Iglesias Turrión
Народився17 жовтня 1978(1978-10-17)[1][2][3] (45 років)
Мадрид, Іспанія[1]
Країна Іспанія
Місце проживанняГалапагар[4]
Діяльністьполітик, політолог, політичний коментатор, викладач університету, телеведучий
Сфера роботиполітика[5], політологія[5] і носій обміну інформацією
Alma materМадридський університет Комплутенсе (вересень 2001), Болонський університет (2011), Universidad Carlos III de Madridd (червень 2010), Мадридський університет Комплутенсе (2008) і Мадридський університет Комплутенсе (липень 2004)
ЗакладМадридський університет Комплутенсе, Мадридський університет Комплутенсе і Open University of Cataloniad
Роки активності1992 — тепер. час
ЧленствоCommunist Youth Union of Spaind (1999)
ПартіяПодемос
Конфесіяатеїзм[6]
БатькоFrancisco Javier Iglesiasd
МатиMaría Luisa Turriónd
Автограф
Нагороди
CMNS: Пабло Іглесіас Турріон у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Пабло Мануель Іглесіас Турріон (ісп. Pablo Manuel Iglesias Turrión; нар. 17 жовтня 1978, Мадрид) — іспанський письменник, викладач політології в Університеті Комплутенсе, телеведучий. Лідер партії «Подемос» і коаліції «Унідос-Подемос» («Об'єднані можемо»). У минулому — другий віце-прем'єр і міністр з соціальних прав і порядку 2030 (2020—2021), депутат Європейського парламенту (2014—2015), член Конгресу депутатів Іспанії (2016—2021).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син історика, в 1970-х роках — активного учасника ліворадикальної антифранкістської організації «Революційний антифашистський патріотичний фронт». Отримав ім'я Пабло на честь основоположника іспанського соціалізму Пабло Іглесіаса Поссе. Пабло Іглесіас здобув юридичну та політологічну освіта в Університеті Комплутенсе, де також в 2008 році отримав докторський ступінь. Його дисертація присвячена громадянській непокорі як формі боротьби з урядом. Став широко відомий як лівий інтелектуал завдяки регулярній участі в теледебатах і публіцистиці.[8]

Дотримується лівих політичних поглядів, з 14 років був політично активний, входив до Союзу молодих комуністів Іспанії — молодіжної організації КПІ. З 2001 року брав участь в антиглобалістському русі.

У січні 2014 року став співзасновником громадянського руху «Подемос» і очолив його виборчий список на виборах до Європейського парламенту 2014 року.

13 січня 2020 року одержав портфель міністра з соціальних прав і порядку 2020 і посаду другого віце-прем'єра в другому кабінеті Санчеса. Покинув уряд 31 березня 2021 роки для участі у виборах в Асамблею Мадрида, які пройшли 4 травня.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений на Ірені Монтеро, міністрі з питань рівності в другому кабінеті Санчеса.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1038383064 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Diputados/BusqForm?_piref73_1333155_73_1333154_1333154.next_page=/wc/fichaDiputado?idDiputado=318&idLegislatura=13
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ Pablo Iglesias e Irene Montero se compran un chalet de 600.000 euros en la sierra de Madrid — El Periódico de Catalunya.
  5. ↑ а б Czech National Authority Database
  6. ↑ http://www.elmundo.es/cronica/2014/06/01/53899911268e3e4c468b456c.html
  7. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  8. ↑ Призрак евросоциализма. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пабло_Іглесіас_Турріон&oldid=32548005