Павел Залевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павел Залевскі
Paweł Zalewski
пол. Paweł Zalewski
Павел Залевскі Paweł Zalewski
Депутат Європейського парламенту VII скликання
Нині на посаді
На посаді з 14 липня 2009
Народився 25 вересня 1964(1964-09-25) (57 років)
Варшава
Відомий як політик
Країна Польща
Alma mater Варшавський університет
Політична партія Громадянська платформа
pawelzalewski.eu

Павел Ксавері Залевський (пол. Paweł Ksawery Zalewski; нар. 25 вересня 1964, Варшава) — польський політик та історик.

Депутат Європейського парламенту від партії Громадянська платформа, член Європейської народної партії, віце-голова Комітету з міжнародної торгівлі ЄП, заступник у Комітеті із закордонних справ ЄП. Депутат Сейму I, V, VI і IX скликання, голова Комітету із закордонних справ Республіки Польща V скликання, ініціатор і перший голова польсько-української міжпарламентської групи у Сеймі І каденції.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 вересня 1964 року у Варшаві. Вивчав історію і право на історичному факультеті Варшавського університету.

У 80-х роках був діячем опозиції, провадив підземну видавничу діяльність. Належав до Незалежного союзу студентів.

У 1989 році брав участь у роботі Групи у справах вищої освіти під час роботи Круглого столу.

У 19891991 роках був радником Міністра народної освіти. У 19911996 роках був викладачем (старшим асистентом) у Головній торговельній школі у Варшаві.

У 19962002 і 20032005 працював керуючим партнером у міжнародній фірмі з кадрового консалтингу.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Депутат Сейму I, V і VI скликання, голова Комітету у закордонних справах Республіки Польща V скликання.

Ініціатор і перший голова Польсько-української міжпарламентської групи у Сеймі І каденції.

Упродовж багатьох років Павел Залевскі був пов'язаний із середовищем консерваторів. У 2002 році розпочав співпрацю із партією «Право і справедливість». У 2007 році був обраний її віце-президентом.

У роках 2002–2003 був членом Правління Мазовецького воєводства. Розпочав приготування до використання регіоном європейських фондів. Боровся із непотизмом і використанням посади Губернатора воєводства для реалізації партійних інтересів.

Керуючи роботою Комітету у закордонних справах Сейму Республіки Польща, перетворив його на місце для порозуміння у галузі польської закордонної політики. Із 2006 року докладав зусиль, щоб змінити спосіб ведення офіційної політики таким чином, аби вона більш результативно працювала на користь польських інтересів. В умовах замороження стосунків із Німеччиною, будував міжпарламентський польсько-німецький діалог, пояснюючи нашу точку зору. Протегував концепцію енергетичної безпеки, результативно підтримуючи купівлю компанією Orlen нафтопереробного заводу у Можейках у Литві.

Журнал «Політика» визнав Павла Залевського найкращим депутатом парламентського сезону 2006/2007[1].

З грудня 2007 по травень 2009 брав участь у засіданнях Сейму Республіки Польща як позафракційний депутат.

З травня 2009 року член партії «Громадянська платформа».

З травня по червень 2009 року був членом парламентарного клубу «Громадянська платформа».

7 червня 2009 року отримав мандат до Європейського парламенту, стартуючи на 2 місці у списку Громадянської платформи у варшавській виборчій дільниці[2].

Віце-голова Комітету з міжнародної торгівлі ЄП. Віце-голова комісії з питань економічної інтеграції та гармонізації законодавства з правовими стандартами і політикою ЄС в рамах Парламентської асамблеї EURONEST. Член Підкомітету з безпеки і оборонної політики, Делегації Комітету з парламентської співпраці ЄС — Каріфорум, Делегації у справах стосунків із Іраном, а також Делегації Парламентської асамблеї EURONEST. Заступник у Комітеті із закордонних справ ЄП і Делегації у справах стосунків із Білоруссю.

Член Європейської народної партії (ЕРР).

Від 1 квітня 2011 року координатор міжнародної співпраці у Консультаційній раді при Міністерстві аграрної політики України. У січні 2013 року рішенням міністра закордонних справ Радослава Сікорського Павла Залевського було призначено співголовою Польсько-українського форуму партнерства[3].

У 2019 році був обраний депутатом IX скликання Сейму Польщі від Громадянської платформи[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Prezydent: Moją znajomość z posłem Zalewskim uważam za zakończoną. gazeta.pl. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021. 
  2. Wybory do Parlamentu Europejskiego 2009. pe2009.pkw.gov.pl. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 січня 2021. 
  3. У жовтні в Україні відновить роботу Українсько-польський форум партнерства. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021. 
  4. Wybory do Sejmu i Senatu Rzeczypospolitej Polskiej 2019 r.. sejmsenat2019.pkw.gov.pl (пол.). Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 19 січня 2021. 
  5. Prezydent zwleka z zagranicznymi orderami. gazetapl (пол.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021. 
  6. Polscy europosłowie otrzymali gruzińskie odznaczenia państwowe-Unia Europejska-rp.pl. web.archive.org (пол.). 22 листопада 2015. Процитовано 10 травня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]