Павич зелений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зелений павич
Pavo muticus qtl1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Зауропсиди (Sauropsida)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Рід: Павич (Pavo)
Вид: Павич зелений
Біноміальна назва
Pavo muticus
(Linnaeus, 1766)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Pavo muticus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pavo muticus
EOL logo.svg EOL: 915303
IUCN logo.svg МСОП: 22679440
Fossilworks: 114655

Зелений павич (Pavo muticus) — один з двох видів азійських павичів, що мешкає у  Південно-Східній Азії.

Голос самця зеленого павича менш гучний і різкий, ніж у звичайного павича.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

На відміну від звичайного павича, зелений значно більший і забарвлений яскравіше, має оперення з металевим відливом і довші ноги, шию і чубчик на голові.

Довжина самця 180—300 см, крила 46—54 см, хвіст 40—47 см, шлейф 140—160 см. Важить до 5 кг.

Голова і верхня частина шиї коричнево-зелені. Чубчик складається з пір'я з більш широкими віялами. Кільця навколо очей блакитно-сірого кольору.

Пір'я нижньої частини шиї зелені з золотисто-зеленою облямівкою і мають лускатий малюнок, груди і верх спини синювато-зелені з червоними і жовтими плямами; низ спини бронзовий з коричневими мітками, плечі і крила темно-зелені, махові пера бурі з чорними і сірими плямами на зовнішній стороні опахала.

Кермові пір'я світло-каштанові, а сильно подовжені криючі такі ж яскраві і схожі за забарвленням, як у звичайного павича, але з металевим мідно-червоним відтінком. Дзьоб чорний, ноги сірі.

Самка за забарвленням мало відрізняється від самця, але менша за розмірами.

Поширення[ред. | ред. код]

Мешкає в дикій природі на висоті до 900 м на острові Ява, в Індокитаї, північно-східній Індії, Бангладеш, М'янмі, західній Малайзії, Таїланді і південному Китаї.

У неволі в Європі і Америці до XX століття не поширювався.

Ступінь загрози існуванню[ред. | ред. код]

Значно поступається за чисельністю звичайному павичеві. У другій половині XX століття Оселище і чисельність виду значно скоротилися. Сучасний статус виду, по класифікації BirdLife International і Міжнародного союзу консервації природи (IUCN), визначається як «вимираючий» (endangered).

Класифікація[ред. | ред. код]

Залежно від географічного поширення і варіації забарвлення оперення розрізняють три підвиди P. muticus:

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Починаючи з 1940 року бірманський підвид яванського павича (P. m. spicifer) є національним символом М'янми (другий національний птах у світі; перший — білоголовий орлан, національний символ США з 1782 року).

Генетика[ред. | ред. код]

Каріотип: 76 хромосом (2n).

Молекулярна генетика

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]