Павлова Анна Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павлова Анна Павлівна
Anna pavlova -c. 1905.jpg
Народилася 12 лютого 1881(1881-02-12)[1][2]
Санкт-Петербург[3]
Померла 23 січня 1931(1931-01-23)[3][2] (49 років)
Гаага[3]
Громадянство/підданство Російська імперія
Діяльність артист балету[d], хореограф і танцюрист[d]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Анна Павлова
А. Павлова в театральному костюмі 1910 р.
вмираючий лебідь

Анна Павлівна (Матвіївна) Павлова (рос. Анна Павловна (Матвеевна) Павлова; нар. 31 січня (12 лютого) 1881(18810212), Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 23 січня 1931, Гаага, Південна Голландія, Нідерланди) — російська артистка балету, одна з найвидатніших балерин XX століття.

Життєпис[ред.ред. код]

Мати Анни Павлової, праля Любов Федорівна Павлова, була одружена з відставним солдатом Матвієм Павловим, однак біографи сходяться на тім, що Анна Павлова була побічною дочкою Любові Федорівни й відомого залізничного підрядника й московського банкіра Лазаря Полякова.[4][5]

Після закінчення Ваганівського училища, у 1899 році була прийнята в трупу Маріїнського театру. Танцювала партії в класичних балетах «Лускунчик», «Коник-Горбунок», «Раймонда», «Баядерка», «Жизель». У 1906 році стала провідною танцівницею трупи.

Великий вплив на її виконавську манеру зробила спільна робота з балетмейстерами А. Горським і особливо Михайлом Фокіним. Анна Павлова виконувала головні ролі в балетах М. Фокіна «Шопеніана», «Павільйон Арміди», «Єгипетські ночі» і ін.

А. Павлова на карикатурі П. Робера, 1903 рік

У 1907 році на благодійному вечорі в Маріїнськім театрі Анна Павлова вперше виконала поставлену для неї М. Фокіним хореографічну мініатюру «Лебідь» (пізніше Умираючий лебідь), що стала згодом одним із символів російського балету XX століття.

У 1910 році перейшла на так назване положення «гастролерки», створила власну трупу. Разом із цією трупою гастролювала в багатьох країнах світу. Спеціально для трупи А. Павлової М. Фокіним були поставлені кілька балетів. Серед них — «Сім дочок гірського короля».

Останній виступ балерини в Маріїнському театрі відбувся у 1913 році, а в Росії — в 1914 році, після чого вона влаштувалася в Англії і в Росію більше не поверталася.

У 1921–1925 роках Анна Павлова гастролювала по США, організатором її гастролей був американський імпресаріо російського походження Соломон Юрок. 1921 року Анна Павлова також виступала в Індії і завоювала увагу індійської публіки в Делі, Бомбеї і Колкаті[6].

Ім'я Павлової ще при житті балерини стало легендарним. Померла вона в Гаазі, під час гастролей, 23 січня 1931 року від пневмонії. Незважаючи на бажання балерини повернутися на батьківщину, урна з її прахом перебуває в закритому колумбарії крематроію Голдерс-Грін в Лондоні. По легенді останніми її словами були: «Приготуйте мій костюм лебедя!». У 2009 році ці слова були винесені в заголовок російського фільму про смуток, тугу й очікування смерті.[7]

Визнання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Record #118641557 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  3. а б в Павлова Анна Павловна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Відомий імпресаріо балерини Сол Юрок у своїх мемуарах (Sol Hurok. Impressario. Random House, New York, 1946) писав, що Павлова дозволила йому після її смерті оголосити її єврейське походження
  5. Олег Керенський приводить твердження Володимира Полякова — сина Лазаря Полякова про те, що Ганна була побічною дочкою його батька (Див.: Oleg Kerensky. Anna Pavlova. N-Y., Dutton Publ., 1973. ISBN 0-525-17658-6)
  6. «Синтез мистецтв. Видовищні мистецтва індії» М. П. Котова
  7. Фільм Ігоря Грабузова «Приготуйте мій костюм лебедя», 2009, АФІША
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література та джерела[ред.ред. код]

  • Альджеранов Х. Анна Павлова: Десять років з життя зірки російського балету М.: Центрполиграф, 2006