Павлова Марія Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павлова Марія Василівна
Павлова Марія Василівна.jpg
Народилася 27 червня 1854(1854-06-27)
Козелець
Померла 23 грудня 1938(1938-12-23) (84 роки)
Москва
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність палеонтолог
Alma mater Київський інститут шляхетних дівчат, Паризький університет (Сорбонна)
Науковий ступінь академік ВУАН
Заклад Московський університет
Членство Академія наук СРСР і НАН України
Відома завдяки: музей Московського геологорозвідувального інституту ім. О. П. та М. В. Павлових
У шлюбі з О. М. Павлов
Нагороди Заслуженный деятель науки РСФСР.png Заслужений діяч науки РРФСР

Марі́я Васи́лівна Па́влова (* 27 червня 1854, Козелець Чернігівської губернії — † 23 грудня 1938, Москва) — український радянський палеонтолог та палеозоолог, 1916 — доктор зоології, 1921 — академік ВУАН, 1930 — почесний член АН СРСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 1854 року в Козельці, в дівоцтві — Гортинська, батько- високоосвічений лікар.

1872 року закінчила Київський інститут шляхетних дівчат, 1884 — Паризький університет (Сорбонну).

З 1886 року працює в палеонтологічному відділі Геологічного музею Московського університету — і майже до кінця життя.

З 1908 року читає лекції лекції по палеонтології в університеті ім. А. Шанявського.

У 1919-30 роках — професорка Московського університету. Перша жінка-професор, котра очолила кафедру палеонтології Московського університету.

Разом з своїм чоловіком О. П. Павловим організувала при Московському університеті геологічний музей з палеонтологічним відділом. Музей Російський державний геологорозвідувальний університет імені Серго ОрджонікідзеМосковського геологорозвідувального інституту ім. О. П. та М. В. Павлових.

Праці[ред. | ред. код]

Її праці стосуються викопних ссавців Півдня України та Молдавії, розглядала причини вимирання тварин:

  • «Етюди з палеонтологічної історії копитних» — 1887—19071,
  • «Причини вимирання тварин у минулі геологічні епохи» — 1924,
  • «Палеонтологія» — ч. 1—2, 1927—29.

Джерела[ред. | ред. код]