Перейти до вмісту

Павлоград II

Координати: 48°29′39″ пн. ш. 35°57′43″ сх. д. / 48.49417° пн. ш. 35.96194° сх. д. / 48.49417; 35.96194
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станція Павлоград II

Роз'їзд № 5 — Павлоград I
Придніпровська залізниця
Дніпровська дирекція
м. Павлоград

48°29′39″ пн. ш. 35°57′43″ сх. д. / 48.49417° пн. ш. 35.96194° сх. д. / 48.49417; 35.96194
Рік відкриття 1935 (89 років)
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 592
Відстань до Павлограда I, км 8
Відстань до Новомосковська, км 60
Відстань до Покровська, км 103
Код станції 455007 ?
Код «Експрес-3» 2210803 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Павлоград II. Карта розташування: Дніпропетровська область
Павлоград II
Павлоград II

Павлогра́д II — вузлова залізнична станція 4-го класу Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці на лінії Роз'їзд № 5 — Павлоград I між станціями Павлоград I (8 км) та Богуславський (7 км). Розташована на сході Павлограда Павлоградської міської ради Дніпропетровської області поблизу Павлоградського механічного заводу.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1935 року.

22 березня 2022 року, приблизно о 16:00, в ході російсько-української війни, ігноруючи норми міжнародного гуманітарного права, війська Росії здійснили ракетний обстріл цивільного транспортного залізничного вузла станції Павлоград II. Жодних об'єктів військового призначення на станції ніколи не існувало. В результаті обстрілу загинула одна людина.[1]

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції Павлоград II зупинялися приміські електропоїзди до станцій Новомосковськ-Дніпровський, Дніпро-Головний, Покровськ, Слов'янськ та роз'їзду № 5[2]. Наразі зупиняється лише приміський електропоїзд ЛозоваПокровськ.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ракетний обстріл станції Павлоград ІІ російськими окупантами. dp.informator.ua. Процитовано 22 березня 2022. (рос.)
  2. Розклад руху приміських поїздів на офіційному сайті регіональної філії «Придніпровська залізниця». Архів оригіналу за 31 грудня 2015. Процитовано 10 червня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]