Павло Пясецький Яніна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Пясецький Яніна
Paweł Piasecki 111.PNG
Народився 1579[1][2][3]
Ґміна П'ясечно, Пясечинський повіт, Мазовецьке воєводство, Польща
Помер 1649[1][2][3]
Mogiład, Nowa Hutad, Краків, Річ Посполита
Громадянство
(підданство)
Річ Посполита
Діяльність історик, католицький священик
Посада абат, католицький єпископ[d], королевський секретар, польський курфюрстd, deputyd, diocesan bishopd, diocesan bishopd, diocesan bishopd і diocesan bishopd
Конфесія Римо-католицька церква
Рід Q63531890?
POL COA Janina.svg

Павел Пясецький гербу Яніна, інша форма імені Piasecius (пол. Paweł Piasecki;нар. 17 жовтня 1579, Пясечно — пом. 1 серпня 1649 в місті Могила, тепер Краків) — католицький релігійний діяч, секретар короля Сигізмунда III Вази, канонік познаньський, варшавський і люблінський, абат командорії в Могилі (1624—1649), єпископ у Кам'янці (1627—1640), єпископ у Холмі (1640—1644), у Перемишлі (16441649).

Біографія[ред. | ред. код]

Син Себастьяна Пясецького і його дружини Катажини з роду Громадських.

Навчався у Краківській Академії у 1596 році, півтора року — в Римі, куди прибув у 1598 році, в Оломоуці, де вступив до єзуїтської академії (1605), потім — у Празі.

Після повернення в Польщу, прийняв духовний сан і перебував при дворі єпископа Познані Вавжинця Госліцького, невдовзі отримав посаду каноніка в Познані. У 1608 році знову відправляється у Рим для подальшого навчання, де 19 липня 1610 р. отримав докторську ступінь з обох прав.

Повернувшись до Польщі (1613) служив протягом майже 15 років секретарем короля Сигізмунда III Вази. Став каноніком, а в 1616 році архідияконом Варшави, потім Любліна. У 1624 році призначений абатом у містечко Могила поблизу Кракова.

15 липня 1627 року король номінував його на єпископство Кам'янці, висвячений на посаді 16 липня 1628 після затвердження номінації папою. У 1640 році король номінував на єпископство у Холмі. На посаду вступив після інґресу у березні 1642 року. 8 серпня 1644 король призначив його єпископом до Перемишля, 7 грудня Папа затвердив на посаді, урочистий інґрес відбувся в лютому 1646 року.[4]

У 1634 році власник сіл Біскупіце і Стружа поблизу Холма у Люблінському воєводстві. Підтримав обрання королем Владислава IV Вази від Подільського воєводства у 1632 році.

Помер 1 серпня 1649 в містечку Могила поблизу Кракова (тепер в межах міста), там і був похований.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор «Хроніки польської», виданої у місті Краків в 1870 році.

Найважливіші твори[ред. | ред. код]

  • Praxis episcopalis, Wenecja 1611, drukarnia Societatis Minimae, wyd. następne: Wenecja 1613; Kolonia 1615; Wenecja 1620 (edycja wątpliwa; wg Estreichera przedruk tytułowy edycji z 1613); Kolonia 1620; Kraków 1627; Kraków 1643; Wenecja 1647; Kolonia 1665; pt. Nucleus juris episcopalis 1681 (edycja wątpliwa, zob. Estreicher XXIV, 231); Kolonia 1687; Lwów 1758
  • Chronica gestorum in Europa singularium, Kraków 1645, drukarnia F. Cezary, wyd. następne: Kraków 1645 (w rzeczywistości 1646); Kraków 1648; Amsterdam 1649; przekł. polski Chrząszczewskiego z końca XVIII w., wyd. K. W. Wójcicki częściowo pt. Pamiętniki do panowania Zygmunta III, t. 1-2, Warszawa 1846; całość pt. Kronika Pawła Pasieckiego, Kraków 1870; fragm. (prawdopodobnie w przekł. rosyjskim) wyd. Leonid archimandryta pt. Smutnoje wriemia i moskowsko-polskaja wojna, Petersburg 1887.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Paweł Piasecki
  2. а б Swartz A. Paweł Piasecki — 2007.
  3. а б Faceted Application of Subject Terminology
  4. Wł. Czapliński. Piasecki Paweł… — S. 788.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Вирський Д. Річпосполитська історіографія України (ХVI — середина ХVII ст.), ч. 1–2. К., 2008.
  • Adamowicz A. Kronika Pawła Piaseckiego // Biblioteka Warszawska. — 1871. — tom 4. (пол.)
  • Bibliografia Literatury Polskiej — Nowy Korbut, t. 3 Piśmiennictwo Staropolskie. — Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1965. — S. 102—104. (пол.)
  • Czapliński W. Piasecki Paweł (1579—1649) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — t. XXV/…, zeszyt …. — S. 787—789. (пол.)
  • Kronika Pawła Piaseckiego biskupa przemyślskiego. Polski przekład wedle dawnego rękopismu, poprzedzony studyjum krytyczném nad życiem i pismami autora. — 1870. (пол.)
  • Szelągowski Adam. Paweł Piasecki historyk polski XVII wieku. — Lwów, 1899. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]