Павло Санґушко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Санґушко
Князь Павло Сангушко.jpg
Народився 16 січня 1973(1973-01-16) (48 років)
Сан-Паулу, Бразилія
Країна Flag of Brazil.svg Бразилія
Діяльність бізнесмен
Відомий завдяки бізнесмен
Знання мов португальська
Рід Сангушки
Батько Piotr Antoni Samuel Sanguszkod
У шлюбі з Северина Ялонґо
Діти Олімпія Санґушко
Нагороди Хрест кавалера Ордену Заслуги Республіки Польща
Герб

Павло Франсуа Роман Санґушко (порт. Paulo Sangusko, Paulinho Sanguszko, фр. Paul François Roman Sanguszko) (нар. 16 січня 1973(19730116), Сан-Паулу, Бразилія) — князь, єдиний представник родини Санґушків по чоловічій лінії, бізнесмен. Вважається спадкоємцем великого князя Гедиміна, претендентом на литовський великокняжий престол[1]. Президент Дому Санґушків польської культури (порт. Casa Sangusko de Cultura Polonesa) в Сан-Паулу[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Син князя Петра Антонія Самуеля Санґушка (19371989) і маркізи Клавдії Анни Єлизавети де Ройс д'Ешанделіс («Йомі») (нар. 1939), онук Романа Владислава Антонія Санґушка (19011984), правнук Євстахія Станіслава Санґушка (18421903), єдиний живий представник родини Санґушків по чоловічій лінії[3].

Народився і виховувався у Бразилії, мешкає почергово у Бразилії і Франції. Після політичних перемін 1989 року відвідав батьківщину своїх предків — Польщу. Намагаючись вирішити правові питання націоналізованих після Другої світової війни маєтків своєї родини, встановив шерег контактів.

Удостоєний звання почесного мешканця міста Тарнова (надане 1990 року).

У 2002 році передав Ягелонській бібліотеці в Кракові т. зв. бібліотеку князів Санґушків[4].

8 березня 2005 року нагороджений президентом Польщі Олександром Кваснєвським хрестом кавалера Ордену Заслуги Республіки Польща[5].

В серпні 2006 року Павло Санґушко разом з своєю матір'ю відвідав колишні маєтності своєї родини в Україні, зокрема Підгорецький замок і руїни палацу в Ізяславі[6].

8 листопада 2006 року в Королівському замку у Варшаві удостоєний титулу «Меценат культури» як лауреат конкурсу Меценат культури 2006 організованого міністром культури і національної спадщини Казимиром Міхалом Уяздовським[7].

12 червня 2008 року отримав паспорт громадянина Польщі особисто з рук міського голови Тарнова Ришарда Сцігала[5].

У 2010 році Павло Санґушко одружився з Севериною Ялонґо[8] (дочка італійського бізнесмена і італійської аристократки — маркізи де Бельвіль). 27 квітня у Монако відбувся цивільний шлюб, а 8 травня в каплиці замку Гайлефонтен у Нормандії (Франція) мала місце церковна церемонія. З тієї нагоди відправлено меси в костелі капуцинів на Краківському передмісті в Любліні і парафіяльному костелі Тарнова — Клікові. Благословення для новоствореного подружжя переказав папа Бенедикт XVI.

17 вересня 2010 року у подружжя народилася перша дитина, дочка, Олімпія Санґушко.

4 жовтня 2010 року польський суд відхилив позов Павла Санґушка, за яким він вимагав повернення чергових речей, які були націоналізовані ПНР і нині становлять більш ніж 11-тисячну колекцію Тарнівського окружного музею. З цього приводу, в коментарі для мас-медій, директор музею Адам Бартош, відповідач на процесі, зазначив: «Не буду приховувати, що ті речі були відібрані у Санґушків протиправно, але у світлі зобов'язуючого права немає можливості, щоб їх їм повернути.» Це був другий подібний позов Павла Санґушка, за попереднім, 2005 року, йому вдалося повернути у власність шість речей, чотири з яких він одразу подарував для музею, а дві інші залишив у депозит[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Gedimino ainis jau matuojasi valdovo karūną[недоступне посилання з липня 2019] (лит.) (Перевірено 20 листопада 2011)
  2. Início dos entendimentos da Comunidade Polonesa para a criação de uma organização única em São Paulo Архівовано 1 вересень 2011 у Wayback Machine. (порт.) (Перевірено 9 березня 2012)
  3. SANGUSZKO (англ.) (Перевірено 20 листопада 2011)
  4. Dar Sanguszków Архівовано 8 жовтень 2006 у Wayback Machine. (пол.) (Перевірено 20 листопада 2011)
  5. а б Książę Sanguszko odebrał dowód (пол.) (Перевірено 20 листопада 2011)
  6. Потомки князя Санґушка досліджують Волинь (Перевірено 20 листопада 2011)
  7. WRĘCZENIE NAGRÓD LAUREATOM KONKURSU MECENAS KULTURY 2006 Архівовано 8 травень 2008 у Wayback Machine. (пол.) (Перевірено 20 листопада 2011)
  8. Séverine Ialongo // M.J. Minakowski, Genealogia potomków Sejmu Wielkiego (пол.) (Перевірено 20 листопада 2011)
  9. Tarnów: książe Sanguszko opuścił salę rozpraw z pustymi rękami! (пол.) (Перевірено 20 листопада 2011)

Мережні ресурси[ред. | ред. код]