Павло Фабій Максим (46 рік до н. е. — 14 рік н. е.) — політичний діяч ранньої Римської імперії, консул 11 року до н. е. Був близьким другом Октавіана Августа
Служив квесторомАвгуста у східних провінціях. У 15 році до н. е. одружився з Марцією, донькою Луція Марція Філіпа, консула-суффекта 38 року до н. е., кузині Августа, після цього разом з дружиною відвідав Кіпр.
У 11 році до н. е. обіймав посаду консула разом із Квінтом Елієм Тубероном. Під час його каденціїсенат прийняв постанову про заснування посади куратора водопроводів. Потім на посаді проконсула управляв провінцією Азією з 10 по 9 рік до н. е. Тут провів реформу календаря, переніс початок року і перший день роботи посадових осіб на 23 вересня (день народження Августа), також прирівняв вживаний в Азії місячний рік до юліанського.
У 3 році до н. е. був легатом в Іспанії, зі спеціальним дорученням імператора Октавіана Августа з організації області Кантабрія і племені каллаіків. У 12 році Фабій входив до колегії понтифіків й арвальских братів.
У 14 році супроводжував Октавіана Августа у його секретній поїздці на острів Планазію до вигнаного онука Агріппи Постума. Помер між 14 травнем й 19 серпнем цього ж року при незрозумілих обставинах, ймовірно, наклав на себе руки через те, що видав таємницю поїздки Октавіана своїй дружині Марції й втратив довіру імператора.