Черенков Павло Олексійович

Павло Олексійович Черенков
рос. Павел Алексеевич Черенков
Народився	28 липня 1904(1904-07-28)[…] село Нова Чигла, Бобровський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія (Нині Таловський район Воронезької області)
Помер	6 січня 1990(1990-01-06)[…] (85 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	фізик-ядерник, винахідник, фізик
Alma mater	Воронезький державний університет
Галузь	ядерна фізика, оптика і фізика високих енергій
Заклад	Фізичний інститут ім. П. М. Лебедєва РАН Московський енергетичний інститут Московський інженерно-фізичний інститут
Вчене звання	професор, академік АН СРСР (1970)
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1940)
Вчителі	Вавилов Сергій Іванович
Членство	Академія наук СРСР Національна академія наук США
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	співавтор відкриття ефекту Вавилова — Черенкова
У шлюбі з	Maria Putintsevad
Нагороди	Нобелівська премія з фізики (1958)
Черенков Павло Олексійович у Вікісховищі

Павло Олексійович Черенков (15 (28) липня 1904(19040728), село Нова Чигла Бобровського повіту Воронезької губернії — 6 січня 1990, Москва) — фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (спільно з Ігорем Таммом і Іллею Франком) (1958), дворазовий лауреат Сталінської премії.

Жертва сталінського терору (батько убитий сталіністами).

Біографія

Батьки Павла Олексійовича — Олексій Єгорович і Марія Черенкова були селянами, село Нова Чигла, населений пункт розташований у межах українського історичного регіону Східна Слобожанщина.

1928 року Черенков закінчив фізико-математичний факультет Воронезького університету (ВДУ).

Після закінчення університету Черенков був спрямований викладати в школу в місто Козлов, теперішній Мічурінськ. Через два роки в те ж місто отримала направлення Марія Олексіївна Путінцева, дочка Олексія Михайловича Путінцева — воронезького літературознавця-краєзнавця, професора ВДУ, засновника дому-музею І. С. Нікітіна. Вона теж закінчила ВДУ, відділення російської мови і літератури педфаку.

1930 року Черенков одружився з Марією Путінцевою.

1932 року у них народився син Олексій, 1936 року — дочка Олена.

У листопаді 1930 року у Воронежі заарештували у справі краєзнавців Олексія Михайловича Путінцева. Наприкінці того ж року був «розкуркулений» в Новій Чиглі батько Павла Олексійовича — Олексій Єгорович Черенков.

1931 року Олексія Єгоровича засудили і відправили в заслання. Його звинуватили в приналежності до партії есерів і в участі в «куркульській» сходці 1930 року.

1937 року батька вченого знову заарештували, 1938 засудили та вбили «за контрреволюційну агітацію».

1930 року Черенков вступив до аспірантури Інституту фізики і математики в Ленінграді.

1935 року захистив кандидатську дисертацію, а 1940 року — докторську.

З 1932 року працював під керівництвом С. І. Вавілова.

З 1935 року — співробітник Фізичного інституту ім. П. М. Лебедєва в Москві (ФІАН), з 1948 року — професор Московського енергетичного інституту, з 1951 року — професор Московського інженерно-фізичного інституту.

Член КПРС з 1946 року. Член-кореспондент АН СРСР (1964). Дійсний член АН СРСР (1970).

Черенков останні 28 років життя провів у столичній квартирі в районі Ленінського проспекту, де розташовані різні інститути Академії наук, в тому числі і ФІАН.

Павло Олексійович Черенков помер 6 січня 1990 року від механічної жовтяниці. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Премії та нагороди

• Сталінська премія (1946, 1951)
• Державна премія СРСР (1977)
• Нобелівська премія з фізики (1958)
• Герой Соціалістичної Праці (1984)

Пам'ять

Черенков П. А. на марці Росії

Експериментальний ядерний реактор Марія занурений у воду де можна спостерігати Черенковське випромінювання, Польща

• У 1994 році в честь Черенкова була випущена поштова марка Росії.
• "Ефект Черенкова"згадується в романі Роберта Хайнлайна "Зоряний десант".За його допомогою космічні кораблі здійснюють міжпланетні перельоти(10 світових років за тиждень).

Науковий доробок

Основні роботи Черенкова присвячені фізичної оптиці, ядерної фізики, фізики частинок високих енергій. У 1934 у виявив специфічне блакитне світіння прозорих рідин при опроміненні швидкими зарядженими частинками. Показав відмінність даного виду випромінювання від флуоресценції. У 1936 році встановив основну його властивість — спрямованість випромінювання, утворення світлового конуса, вісь якого збігається з траєкторією руху частки. Теорію випромінювання Черенкова розробив в 1937 році зпільно з Ігорем Таммом і Іллею Франком.

Ефект Вавилова — Черенкова лежить в основі роботи детекторів швидких заряджених частинок (черенковських лічильників).

Черенков брав участь у створенні синхротронів, зокрема синхротрона на 250 МеВ (Сталінська премія, 1952). У 1958 році разом з Таммом і Франком був нагороджений Нобелівською премією з фізики «за відкриття й тлумачення ефекту Черенкова». Манне Сігбан з Шведської королівської академії наук у своїй промові зазначив,

відкриття явища, нині відомого як ефект Черенкова, являє собою цікавий приклад того, як відносно просте фізична спостереження при правильному підході може привести до важливих відкриттів і прокласти нові шляхи для подальших досліджень

.

Виконав цикл робіт з фоторозпаду гелію та інших легких ядер високоенергетичними γ-квантами (Державна премія СРСР, 1977).

Література

• Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія: Пер. з англ .- М.: Прогрес, 1992

Посилання

• Сторінка Павла Олексійовича Черенкова на сайті РАН (рос.) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Біографія [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.] на сайті електронної бібліотеки «Наука і техніка»
• Б. Б. Говорков, Є. І. Тамм, Павло Олексійович Черенков (до 70-річчя з дня народження) [Архівовано 5 січня 2012 у Wayback Machine.], «Успехи физических наук», 1974, т. 113, вып. 3