Павло Юрій Боїм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Юрій Боїм
лат. Paulus Boym
Павло Боїм.jpg
Портрет Павла Боїма в інтер'єрі каплиці Боїмів
Народився 1581(1581)
Львів
Помер 4 грудня 1641(1641-12-04)
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Поховання Каплиця Боїмів
Громадянство
(підданство)
Lwów CoA 1526.png ЛьвівChorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Місце проживання Львів
Посада бурмистр Львова
Рід Боїми
Батько Георгій Боїм
У шлюбі з Дорота Барчівна
Діти Георгій, Павло, Михайло, Микола, Ян (Іван), Бенедикт Павел, Катажина

Павло Юрій Боїм (1581 — 4/14 грудня 1641)  (лат. Paulus Boymрайця магістрату, війт і бурмистр Львова, придворний лікар короля Сигізмунда ІІІ Вази. Старший син Юрія Боїма і Ядвиги Ніжньовської (померла пізніше нього). Доктор філософії і медицини. Представник роду Боймів.

Біографія[ред. | ред. код]

Ім'я батька було другим ім'ям його, синів, внуків. Початкову освіту здобув вдома, під наглядом райці міста Томаса Карча (помер 1609 року). На відміну від батька, який став католиком у 1590 році в Львові, виховувася ним змалку. Продовжив освіту в університеті Падуї, де став доктором філософії, медицини, був синдиком (юристом) відділення митців (1600 рік). Повернувся до Львова до 1613 року, де сплатив борги покійного чоловіка сестри Катерини Зигмунта Брезлера з Опави (помер 23 серпня 1611 року), став провізором (економом, керівником) міського шпиталю св. Духа після Еразма Сикста.

З 1620 році став міським райцею, з 1627 став війтом (головою лави — суду), бурмистр Львова (1629, 1631). Крім лікарської практики, мав торгівлю: зокрема, для торгівлі зерном через Гданськ набув шпихлір (Монастир пол. Manasterz, Перемиська земля). Мав конкуретні судові процеси з ґданьським купцем Яном Томсоном, до Ґданьська сплавляв поташ, законтрактований в маєтках Яреми Вишневецького. В 1623 році, піcля часу мору, голоду, пожеж, ворожих нападів на місто (було зруйноване) разом з іншими райцями-резидентами ухвалив рішення фундувати вівтар св. Роха в латинській катедрі міста. В 1632 році протестував проти ухвали сеймику у Вишні стосовно каптура Руського воєводства.[1]

Епітафія родини Боїмів

Володів кам'яницею Джіорджівською (або Кам'яниця Дзюрдзьовського, колишня Трибунальська, сьогодні на вулиці Шевській, 4[2]) на вулиці Шпитальній (сьогодні Театральна 10). В університеті Падуї донині зберігся його ґмерк — міщанський герб.

Керував оздобленням білокам'яною різьбою родинної каплиці Боїмів (1611—1615), у якій він похований. В інтер'єрі каплиці знаходяться портрети його і Юрія Боїма, що збереглись із серії з 8 олійних портретів, замовлених у 1670-х роках Миколою Боїмом у художника Матвія Домарацького (?). Скульптурні зображення Павла Юрія Боїма та Дороти Барчівни розміщені в каплиці в епітафії родини Боїмів по обидві сторони від композиції «П'єта».

Сім'я[ред. | ред. код]

У шлюбі з Доротою Барчівною (пом. 1644) народились 3 доньки і 6 синів:

  • Георгій (Єжи, Юрій) — позбавлений спадку через недбалість, легковажність, що призвело до збитків у торгівлі
  • Павло — доктор медицини
  • Михайло († 1659), єзуїт — один з перших європейських дослідників Китаю
  • Микола († після 2 травня 1690) — купець
  • Ян (Іван) — купець
  • Бенедикт Павел (1629 — 28 лютого 1670), єзуїт, який не отримав дозволю на місіонерську діяльність в Китаї і займався проповідництвом у Вільно
  • Катажина — дружина Ґізини.

На час складання заповіту 2 доньки не жили.[3] Лише у Миколая Боїма народилось 3-є синів, решта нащадків Павла Юрія Боїма померли без спадкоємців.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Helena Polaczkówna. Boym Paweł Jerzy (1581—1641)… S. 381—382
  2. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова.— Львів: Світ, 2001.— 272 с. ISBN 966-603-048-9 С. 120
  3. Helena Polaczkówna. Boym Paweł Jerzy (1581—1641)… S. 382

Джерела[ред. | ред. код]