Павло Ґродзицький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Павло́ Ґродзи́цький з Ґродзіська гербу Лада (пол. Paweł Grodzicki; пом. 1645, Львів) — польський архітектор і військовий інженер.

Біографія[ред. | ред. код]

Син шляхтича, коморного Луківської землі (лат. Terra Lucoviensis) Войцеха Ґродзицького. Його братом був Кшиштоф Ґродзицький,[1] дрогобицький староста і кам'янецький каштелян[2]. Вивчав у Голландії військову справу,[1] артилерію[джерело?], інженерію та військову архітектуру[3] (сюди був висланий навчатись Миколаєм Сенявським[1] з Гранова)[4] і Франції[джерело?]. Брав участь у війнах Речі Посполитої з московитами, турками, татарами і шведами, мав звання полковника. Брав участь у посольській місії князя Христофора Збаразького до турків[1] у 1633 році.

1637 року Владислав IV Ваза призначив Павла Ґродзицького генералом коронної артилерії (за іншими даними, першим старшим артилерії (лат. praefectus artilleriae Regni)[1]). Беручи приклад з голландців, прагнув стандартизувати калібри артилерії Речі Посполитої. 1633 року виконував огляд і обміри львівських валів[5]. Збудував ряд військових споруд у Львові, зокрема Королівський арсенал та арсенал Сенявських, керував спорудженням Босацької фіртки в міському мурі у 16431645 роках[6]. Спорудив також арсенали у Варшаві, Барі, Кракові та Мальборку, монастир оо. Францисканів у Межирічу Острозькому[7]. За припущеннями деяких дослідників, займався реконструкцією Свірзького замку[8]. Як живописець-аматор, ймовірно, був автором образів єзуїтського костелу в Познані[9]. 18 березня 1634 року в таборі під Гордзювкою (пол. Hordziówka) король дозволив Миколаю Сенявському цесію села Батин (пол. Batyn), яке він посідав правом «доживоття», на користь Павла Ґродзицького.[3]

Дружина — Уршуля з Кросновських, по його смерті її другим чоловіком став Миколай Беґановський, шлюб уклали 1646 року.[10] Спільно з дружиною «тримав» Мостівське староство. Опікуном доньки став брат.

Помер 1645 року у Львові, був похований у каплиці Матері Божої Ченстоховської (каплиці Бучацьких[11]) римо-католицької катедри Львова. Брат надав кошти для виготовлення пам'ятника.

Пам'ять про братів Ґродзицьких у Львові була увічнена в назві вулиці у 18711944 роках (нині вулиця Друкарська)[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Przyboś A.. Grodzicki z Grodziska Paweł h. Łada (zm. 1645)… — S. 617.
  2. Przyboś A. Grodzicki z Grodziska Krzysztof h. Łada (zm. 1645) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIIІ/4. — Zeszyt 39. — S. 616. (пол.)
  3. а б Nagielski M. Sieniawski Mikołaj h. Leliwa (zm. 1636) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1996. — T. XXXVII/1. — Zeszyt 152. — S. 136. (пол.)
  4. Nagielski M. Sieniawski Mikołaj h. Leliwa (zm. 1636)… — S. 135.
  5. Вуйцик В. С. Фортифікатори Львова XV—XVII ст. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1994. — № 2. — С. 22.
  6. Вуйцик В. С. Львівські хвіртки. Штрих до історії міських фортифікацій // Галицька брама. Львів. — № 9-10 (57-58). — С. 15.
  7. Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. — Київ, 2002. — С. 88. — ISBN 966-575-035-6.
  8. Старосольський І. До історії Свірзького замку // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — Вип. 17. — Львів, 2007. — С. 17. — ISBN 966-95066-4-16.
  9. Rastawiecki E. Grodzicki Paweł // Słownik malarzów polskich, tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa : drukarnia S. Orgelbranda księgarza i typografa, 1857. — T. 3. — S. 218. (пол.)
  10. Latacz E. Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601—1674) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 29. (пол.)
  11. Józefowicz J. Kronika miasta Lwowa od roku 1654 do 1690. — Lwów : Drukarnia Zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1854. — S. 237—238. (пол.)
  12. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 21. — ISBN 966-603-115-9..

Джерела[ред. | ред. код]

  • Козицький А. Ґродзицький Павло // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 643. — ISBN 978-966-7007-68-8..
  • Przyboś A.. Grodzicki z Grodziska Paweł h. Łada (zm. 1645) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIIІ/4. — Zeszyt 39. — S. 617—618. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]