Павлюк Сергій Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павлюк Сергій Олегович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 24 березня 1986(1986-03-24)
Вінниця
Смерть 12 липня 2015(2015-07-12) (29 років)
Пирятин
(автомобільна аварія)
Поховання Вінниця
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Полтіна»
Військова служба
Роки служби 2014—2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ
Формування
 8 ПОП «Ягуар»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлюк.

Сергі́й Оле́гович Павлю́к — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

До мобілізації у серпні 2014 року працював на кондитерській фабриці.

Військовий шлях[ред. | ред. код]

Кулеметник, Вінницький полк Нацгвардії. Служив поблизу траси «Бахмутка», у тому числі й на 32-му блокпосту. Брав участь у приблизно 20 боях; був поранений, лікувався у шпиталі, повернувся на передову.

Опанував снайперську гвинтівку і став одним з найкращий снайперів у взводі. Разом зі своїми бойовими побратимами тримав оборону на блокпостах Кримського, Бахмутки, Нижнього. Перебував у оточенні на 32-му блокпості, отримав важке поранення. Але після одужання знову поїхав на війну. Це було його остання ротація. За кілька днів його мали демобілізувати".[1]

Загинув 12 липня 2015-го у дорожньо-транспортній пригоді — на 156-му кілометрі автодороги «Київ — Харків» у межах міста Пирятин водій легковика Фольксваген спробував вклинитися у колону з 40 військових автомобілів. Більшість колони становили автомобілі КрАЗ. Колону супроводжував автомобіль Державтоінспекції. Відбулося зіткнення з автобусом «БАЗ» — у ньому вінницькі гвардійці поверталися із зони бойових дій. Автобус відкинуло, він вдарився у рефрижератор; удар прийшовся в те місце, де сидів Сергій.

Без Сергія залишилася дружина та 5-місячний син. Похований у Вінниці, Центральне міське кладовище, Алея Слави.

«Він був справнім товаришем, вірним другом пройшов із нами 32-й смертельний блок-пост, був поранений, одужав і повернувся на війну… За цю ротацію ми дали 24-й бої, справді воювали, не мали втрат, а загубили Сергія по дорозі додому», — згадує побратим Віталій Сторожук.[1]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

12 травня 2017 на території військової частини 3008 Національної гвардії України, що дислокується у місті Вінниця, урочисто відкрили меморіал військовослужбовцям цієї частини, які загинули під час військових дій на Сході України.[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • 20 серпня 2015 року — медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).


Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б ЧОТИРИ РОКИ БЕЗ СЕРГІЯ ПАВЛЮКА - Синодальне управління військового духовенства. www.suvd.com.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019.
  2. ↑ У Вінниці загиблих в АТО гвардійців увіковічили в меморіалі. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 17 травня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павлюк_Сергій_Олегович&oldid=34926256