Павлівка (Волноваський район)
| село Павлівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район/міськрада | Волноваський район |
| Громада | Вугледарська міська громада |
| Облікова картка | Павлівка |
| Основні дані | |
| Населення | 2505 |
| Поштовий індекс | 85672 |
| Телефонний код | +380 6278 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°45′16″ пн. ш. 37°13′05″ сх. д. / 47.75444° пн. ш. 37.21806° сх. д.Координати: 47°45′16″ пн. ш. 37°13′05″ сх. д. / 47.75444° пн. ш. 37.21806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
157 м |
| Водойми | р. Кашлагач |
| Відстань до обласного центру |
62,3 км |
| Відстань до районного центру |
30,9 км |
| Найближча залізнична станція | Велико-Анадоль |
| Відстань до залізничної станції |
22,8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85672, с. Павлівка, вул. Шевченка, 68 |
| Сільський голова | Сосюра Олена Вікторівна |
| Карта | |
  Павлівка | |
 Павлівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Павлі́вка — село в Україні, у Мар'їнському районі Донецької області. Орган місцевого самоврядування — Павлівська сільська рада. У селі мешкає 2505 осіб.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Відстань до райцентру становить близько 30 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Землі села межують із територією с. Микільське та Єгорівка Волноваського району та м. Вугледар Вугледарської міської ради Донецької області.
Історія[ред. | ред. код]
Село створене у 30-40-х роках ХІХ ст. переселенцями-козаками та селянами з Полтавської, Харківської та Чернігівської губерній.
За даними на 1859 рік у казенному селі Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 1257 осіб (860 чоловічої статі та 797 — жіночої), налічувалось 226 дворових господарств, існували православний молитовний будинок, станова квартира, училище, відбувалось 3 ярмарки на рік й базари[1].
1865 року коштом селян у Павлівці побудована кам'яна церква названа іменами Петра і Павла — Петропавлівська церква.
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Павлівської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 2060 осіб, налічувалось 359 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 2 лавки, 2 рейнських погреба, відбувалось 3 ярмарки на рік й щоденні базари[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3137 осіб (1609 чоловічої статі та 1528 — жіночої), з яких 2877 — православної віри[3].
У 1908 році в селі мешкало 2196 осіб (1096 чоловічої статі та 1100 — жіночої), налічувалось 552 дворових господарства[4].
До 1917 р. Павлівка була другим після Маріуполя адміністративним та торговельно-промисловим центром Маріупольського повіту. В селі працював паровий млин, цегельний завод, декілька підприємств по обробці шкіри, лікарня, 3 школи.
1917 року в селищі мешкало 4751 особа.
В роки Другої світової війни 31 травня 1943 року неподалік від Павліки була висаджена група радянських партизан у тил фашистів і була виявлена фашистами. Проти неї була вислана група перехоплення. Всі члени партизанської групи були вбиті в бою з фашистами.[5]
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 2505 осіб, із них 85,51 % зазначили рідною мову українську, 13,97 % — російську, 0,32 % — білоруську, 0,16 % — молдовську та 0,04 % — румунську мову[6].
Видатні уродженці[ред. | ред. код]
- Грінцов Іван Григорович — радянський та український діяч.
Посилання[ред. | ред. код]
- Павлівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Погода в селі Павлівка
- Дзюбан А. М. Петропавлівська церква. Історія знищення. Донецьк: Східний видавничий дім. 2014. 32 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 666) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-62)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 8-1)
- ↑ Донецкая область в годы Великой отечественной войны. — Д.: Донбас. — 1982. — С. 281. (рос.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
| ||||||||
| ||||||||||||||||
