Перейти до вмісту

Павук-хрестовик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Павук-хрестовик

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Клас:Павукоподібні (Arachnida)
Ряд:Павуки (Araneae)
Родина:Araneidae
Рід:Araneus
Вид:Павук-хрестовик
Біноміальна назва
Araneus diadematus
Clerck, 1758 [1]
Посилання
Вікісховище:Araneus diadematus
EOL:1194185
ITIS:851395
NCBI:45920

Павук-хрестовик або хрестовик звичайний (Araneus diadematus) — поширений вид павуків, що зустрічається в Європі та деяких ділянках Північної Америки (від Нової Англії до прилеглих частин Канади).

Будова

[ред. | ред. код]
Самиця та самець

Колір варіюється від червоно-оранжевого до темно-коричневого[2]. Тіло самиць довше, ніж у самців (20-25 та 10-11 мм відповідно). Самці мають набагато вужче черевце. У павука-хрестовика є характерний візерунок у вигляді хреста чи літери Т на спинній поверхні черевця. Покриви цього павука мають шар воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води. Головогруди вкриті товстим та міцним головогрудним щитом, у передній частині якого розташовані вісім простих очей. Кожна нога складається з 7-ми сегментів, закінчується двома дрібними кігтями. Ноги вкриті чутливими волосками, що реагують на рухи павутини. Як чоловічі, так і жіночі статеві отвори розташовані всередині надчеревної борозни[3][4].

Прядильні апарати павуків складаються з зовнішніх утворень павутинових бородавок — і з внутрішніх органів — павутинних залоз. Три пари павутинних бородавок розташовані біля заднього кінця черевця. Кожна така бородавка пронизана на кінці сотнею дрібних отворів. З кожного отвору витікає крапелька клейкої рідини, яка при русі павука витягується в найтоншу ниточку. Ці ниточки зливаються в одну й швидко густішають на повітрі. У результаті утворюється тонка, але міцна нитка. Така клейка рідина виділяється численними павутинними залозами, розташованими в задній частині черевця. Протоки відкриваються на їх павутинових бородавках.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Павук-хрестовик ловить свою здобич за допомогою павутини, що складається з декількох напрямних ниток і концентричних кіл. Хрестовик будує ловчі тенета щодня заново, з'їдаючи стару павутину. Нитки вкриті численними крапельками липкої речовини. Павук проводить більшість життя на своїй павутині. Зловлену в тенета здобич обплутує павутиною та може лишати для з'їдення на потім[3]. Завершена павутина може досягати 40 см завширшки[2]. Павутина хрестовика здатна витримати вдвічі більшу вагу, ніж сталева нитка тієї ж товщини[5].

Павук має хороший зір, але більшість візуальної інформації сприймає тільки двома основними очима[3].

В разі загрози зазвичай тікає[6].

Розмноження

[ред. | ред. код]

Самки відкладають яйця один раз у житті та гинуть невдовзі. Самці натомість можуть спарюватися багато разів, хоча живуть менше[3]. Після початку періоду спарювання самець перестає їсти[2]. Самка може з'їсти самця[4].

Самки відкладають яйця у кокон, який охороняють декілька днів; потім помирають. Особини цього виду розмножуються в кінці теплого сезону, а молодняк вилуплюється наступної весни. Павучки після вилуплення випускають тонкі нитки павутини, що підхоплюють вітром і розносять їх у нові місця. Павук лишається там, де приземляється[3]. Статевої зрілості досягає восени, саме тоді хрестовики стають найпомітнішими[4]. Хрестовики живуть близько року[2].

Ареал

[ред. | ред. код]

A. diadematus має голарктичне поширення по всій Європі та Північній Америці, від південної Канади до Мексики, і від Британської Колумбії до Ньюфаундленда[7][8]. Часто зустрічається на трав'янистих ділянках і в садах, де він будує тенета[9].

Селиться на висоті близько 1-2 метрів, щоб уникнути наземних хижаків, таких як жаби чи птахи[6].

Використання

[ред. | ред. код]

Павутина хрестовика здавна використовується як природний пластир проти кровотеч[3].

Токсичність

[ред. | ред. код]

Укус хрестовика викликає в людини біль і невелике подразнення[10], виникає почервоніння, свербіж та набряк. Загалом його укус порівнянний з ужаленням осою[11].

Природні вороги

[ред. | ред. код]

Їздці Tromatobia ovivora паразитують на хрестовику та інших павуках[12]. Самки їздців відкладають свої яйця в кокони хрестовика. Личинки, що вилуплюються, живляться яйцями павука[12].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Nikita J. Kluge (2007). Case 3371. Araneidae Clerck, 1758, Araneus Clerck, 1758 and Tegenaria Latreille, 1804 (Arachnida, Araneae): proposed conservation (PDF). Bulletin of Zoological Nomenclature. 64 (1): 15—18. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2012. Процитовано 10 вересня 2012.
  2. 1 2 3 4 European garden spider | Research Starters | EBSCO Research. EBSCO (англ.). Процитовано 5 вересня 2025.
  3. 1 2 3 4 5 6 Godines, Veronica. Araneus diadematus. Animal Diversity Web (англ.). Процитовано 5 вересня 2025.
  4. 1 2 3 Cross Orb Weaver – Essig Museum of Entomology. essig.berkeley.edu (амер.). Процитовано 5 вересня 2025.
  5. European Garden Spider - Araneus diadematus, species information page. Also known as Garden Spider, Cross Spider, Cross Orbweaver. brickfieldspark.org. Процитовано 5 вересня 2025.
  6. 1 2 Гринишин, Анастасія (6 травня 2025). Павук-хрестовик: Як він захищає ваш сад без хімії. Homester (укр.). Процитовано 5 вересня 2025.
  7. Nendick-Mason, Hannah; Moisset, Beatriz; McLeod, Robin; Elliott, Lynette; Hunt, Christopher; Hollenbeck, Jeff; cheins; Entz, Chuck; kschnei. Species Araneus diadematus - Cross Spider. bugguide.net (англ.). Процитовано 5 вересня 2025.
  8. Cross Spider Facts - NatureMapping. naturemappingfoundation.org. Процитовано 5 вересня 2025.
  9. Insecticide | Description, Modes of Action, Types, & Environmental Impacts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 5 вересня 2025.
  10. Roberts, Michael John (1985). The Spiders of Great Britain and Ireland (англ.). Brill Archive. с. 23. ISBN 978-90-04-07658-7.
  11. Павуки в Карпатах: які справді небезпечні і що робити, якщо вкусили. 24 Канал (укр.). 18 липня 2025. Процитовано 5 вересня 2025.
  12. 1 2 Peter Sacher: Zur Arealerweiterung von Argiope bruennichi (Araneae: Araneidae) in Deutschland – wie genau sind unsere frühen Daten?. In: Arachnol. Mitt.. Nr. 22, Basel, S. 29–36 (https://arages.de/user_upload/psb_publicationmanagement/pdf/AM22_29_36.pdf).

Посилання

[ред. | ред. код]