Павутинна мозкова оболона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павутинна мозкова оболона
Meninges-en.svg
Spinal dura mater 1.jpg
Тверда мозкова оболона хребта відкрита, видно павутинну оболону.
Деталі
Попередник Нервовий гребінь
Частина від мозкові оболони
Система Центральна нервова система
Артерія відсутні. Живлення відбувається за допомогою цереброспінальної рідини
Вена відсутні
Нерв відсутні
Ідентифікатори
Латина Tunica Arachnoidea Encephali
MeSH D001099
NeuroNames 1464
TA98 A14.1.01.201
TA2 5386
FMA 9591[1]
Анатомічна термінологія

Павутинна мозкова оболона (лат. tunica arachnoidea encephali) — одна з трьох мозкових оболон, які покривають головний та спинний мозок . Вона утворена як похідна мезектодерми нервового гребеня ембріона.

Структура[ред. | ред. код]

Павутинна мозкова оболона розташована між двома іншими мозковими оболонами — більш поверхневою й набагато товщою твердою мозковою оболоною та більш глибокою м'якою мозковою оболоною, від якої її відокремлює субарахноїдальний простір. Павутинна оболона — тоненька, напівпрозора, не має судин. Вона щільно прилягає до звивин мозку, але не заходить у борозни (за винятком поздовжньої щілини, яка розділяє ліву та праву півкулі головного мозку), внаслідок чого між судинною й павутинною оболонами утворюються підпавутинні (субарахноїдальні) цистерни (лат. cisternae subarachnoideae), заповнені спинномозковою рідиною (лат. liquor cerebrospinalis), за рахунок якої й відбувається живлення самої павутинної оболони. Спинномозкова рідина циркулює під павутинною оболоною в субарахноїдальному просторі в межах сітки трабекул, що простягаються між павутинною й м'якою оболонами. Павутинна оболона утворює так звані пахіонові / павутинні грануляції, через які спинномозкова рідина (ліквор) виходить із субарахноїдального простору й потрапляє до кров'яного русла. Грануляції, названі пахіоновими по імені дослідника Антоніо Паккіоні (Пахіоні), являють собою невеликі виступи, що проходять через тверду мозкову оболонку й сягають венозних синусів мозку.

На відміну від твердої мозкової оболони, яка має багату судинну сітку й живиться багатьма артеріями, павутинна оболона та м'яка оболона, що знаходиться під нею, зазвичай судин не мають.

Павутинна й тверда мозкові оболони прилягають щільно одна до одної в черепі й протягом хребетного каналу й далі до крижового сегменту S2, де ці дві оболони зливаються в одну кінцеву нитку (лат. filum terminale), яка кріпиться до кінця куприкового кінця хребетного каналу. Між твердою та павутинною мозковими оболонами знаходяться вени, що поєднують венозну систему мозку з венами твердої мозкової оболони[2].

Павутинну й м'яку мозкові оболони в спеціальній літературі іноді розглядають як єдину структуру — лептоменінкс (leptomeninx, від грец. λεπτός, що означає «тонкий»). Відповідно тверда оболона грецькою мовою називається пахіменінкс (pachymeninx). Ці грецькі терміни фігурують у назвах захворювань відповідних мозкових оболон — лептоменінгіту та пахіменінгіту[3]

Функція[ред. | ред. код]

Ліквор (спинномозкова рідина) циркулює в субарахноїдальному просторі (просторі між арахноїдальною й м'якою оболонами). Ця рідина виробляється хоріоідними судинним сплетенням шлуночків мозку, які безпосередньо зв'язані з субарахноїдальним простором. Спинномозкова рідина — прозора, безбарвна, виробляється приблизно на 500 мл / добу. Рівень електролітів, рівень глюкози та рН майже відповідають подібним рівням у плазмі крові, але наявність крові в лікворі завжди є ненормальним явищем[4].

Етимологія[ред. | ред. код]

Назву «павутинна» ця оболона одержала за подібний до павутиння вигляд трабекул, які простягаються вниз через субарахноїдальний простір і прикріплюються до м'якої мозкової оболони (лат. pia mater — «ніжної матері»).

Додаткові зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Foundational Model of Anatomy
  2. «Microscopic Morphology and Histology of the Human Meninges». Mar2005. p22-34.
  3. «Overview of Adult Traumatic Brain Injuries.» Retrieved on 2008-01-16. «The Distribution of arachnoid membrane within the velum interpositum». Acta neurochirurgica Sept2012Vol 154 Issue 9, page 1711—1715. Authors: Zhang, Xi-an; Qi, Songtao; Fan, Jun; Huang, Guanglong; Peng, Junxiang; Xu, Jiaming.
  4. «The intracranial arachnoid mater». Child's Nervous system; Jan2013, Vol29, Issue 1, p17-33, 17p. Authors: Adeeb, Nimer; Deep, Aman; Griessernauer, Christoph; Mortazavi, Martin; Watanabe, Koichi; Loukas, Marios; Tubbs, R.; Cohen, Aaron.