Пагиря Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пагиря Василь Васильович
Народився 1 січня 1923(1923-01-01)
Щербовець, Воловецький район, Закарпатська область, Українська СРР, СРСР
Помер 24 жовтня 2016(2016-10-24) (93 роки)
Мукачеве, Закарпатська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменник, поет
Alma mater Ужгородський національний університет

Василь Васильович Пагиря (1 січня 1923, с. Щербовець, Воловецький район Закарпатської області) — український поет, письменник, літературознавець, краєзнавець.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1923 році на Закарпатті у Воловецькому районі с. Щербовець. З дитинства захоплювався літературою та поезією. У 1943 році Василь Пагиря пройшов конкурс і став артистом Руського Народного театру в Ужгороді.

На жаль, під кінець війни, його як неблагонадійного відправили до концтабору в Данії. Повернувся у рідне село у 1945 р.

Після війни, як і тисячі горян, працював у лісовій галузі (майстер лісозаготівель, помічник лісничого, лісничий).

У 1955 році Василь Пагиря переїхав у місто над Латорицею. У Мукачеві працював товарознавцем на Закарпатській товаро-закупівельній базі, а згодом головою робітничого комітету Мукачівського лісокомбінату.

На пенсію Василь Васильович вийшов з посади голови Мукачівського райкому профспілки працівників державної торгівлі і споживчої кооперації.

Закінчив Хустський лісотехнічний та Мукачівський кооперативний технікуми та філологічний факультет Ужгородського державного університету (заочно).

Зараз почесний громадянин міста Мукачево.

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Свій перший вірш опублікувавши в газеті «Карпаторусский голос» у 1941 році. Згодом його твори друкувалися у колективних збірниках «Віщий вогонь», «Перша зустріч», «Новоліття», «Відлуння», «Сміховинки». Першу книгу новел «Сім кроків» Василь Васильович видав у 1968 році. Наступними були його книги «Я світ узрів під Бескидом», «Відлуння Карпат», «Монастирі Закарпаття» і т. д. Творча спадщина Василя Пагирі охоплює 95 книг, сотні статей, нарисів, рецензій (у покажчику, що вийшов друком у 2006 р. включено 1596 назв).

Видання[ред. | ред. код]

  1. Праці присвячені історії міст та сіл Закарпаття («Історія міста над Латорицею», «Верхні Ворота», «Село під Бескидом», «Мукачево», «Боржавське відлуння»).
  2. Книги з релігійно-церковної проблематики («Монастирі Закарпаття», «Архімандрит о. Василій Пронін», «Єрусалимська трагедія», «Світочі Карпатського краю»).
  3. Нариси про видатних закарпатців («Тернистий шлях поета», «Літописець рідного краю», «Співець Закарпаття», «Енциклопедія Мукачева в іменах», «Синевирський партизан», «Закарпатці у діаспорі»).
  4. Збірники статей, нарисів, рецензій, ессе, що друкувалися у пресі («Я син Карпат і України», «Оглядаючись на пройдене», «Народжені для творення історії», «Відлуння минулого й сучасного»).
  5. Поезії, романи («Лісові троянди…», «Де шумлять смереки»).
  6. До книги «Серце диктує перу» ввійшли ряд статей Василя Пагирі, що друкувалися та не друкувалися в пресі, окремі статті про нього та його книжки за авторства Мирослава Дочинця, О.Шпонтака, М.Машури, В.Кобаля). Другу частину видання складають матеріали методичного характеру. Зокрема, тут подано перелік творів Василя Пагирі у календарях (з 1961 по 2008 pp.), список пісень на слова поета, список статей Василя Пагирі про Олександра Духновича, Августина Волошина, Василя Гренджу-Донського, Андрія Карабелеша, Дмитра Вакарова. Книгу завершує бібліографічний покажчик книг, які автор видав за останні роки у приватних видавництвах «Ґражда» (6 назв) та «Карпатська вежа» (17 назв).

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]