Пагорби мають очі (фільм, 2006)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пагорби мають очі
The Hills Have Eyes
The Hills Have Eyes film.jpg
Жанр Жахи
Режисер Олександр Ажа
Сценарист Грегорі Лавассер
У головних
ролях
Майкл Бейлі Сміт
Емілі де Равін
Тед Лівайн
Аарон Стенфорд
Оператор Максим Олександр
Композитор tomandandy
Кінокомпанія Craven-Maddalena Films
Dune Entertainment
Major Studio Partners
Тривалість  107 хв.
Мова  англійська
Країна  США США
Дата виходу  2006
IMDb ID 0454841
Кошторис  15 млн. $

Пагорби мають очі (анг. The Hills Have Eyes) — фільм жахів, знятий у 2006 році режисером Олександром Ажа.

Сюжет[ред.ред. код]

Родина, що складається з семи людей разом з двома німецькими вівчарками, їде пустелею у Каліфорнію. Скориставшись порадою власника занедбаної заправки, вони вирішують скоротити шлях невідомою дорогою, де пробивають колеса автомобіля. Дорога виявилась до військового полігону. На героїв чекають страшні події.

Історія[ред.ред. код]

В 1977 році режисер Вес Крейвен створив перший фільм про монстрів-мутантів, що живуть на покинутому ядерному полігоні та харчуються випадковими туристами, котрих до них направляє підкуплений власник заправки. Згодом фільм став класикою жанру, а більшість його сценарних знахідок було використано в сотнях інших фільмів схожої тематики. Цей фільм та “Жах на вулиці В’язів” забезпечили Крейвену звання одного з найкращих режисерів фільмів жахів. Історія про зіткнення двох сімей - звичайної американської та їх дзеркального відображення у вигляді такої ж “звичайної” сім’ї мутантів - була не лише фільмом жахів, а ще й відображенням страхів звичайного американця часів холодної війни, гонки озброєнь та ядерного протистояння.

Минуло 30 років, і ми маємо змогу переглянути сучасний рімейк того фільму. Сам Вес Крейвен обмежився фінансуванням картини, залишивши крісло режисера молодому Олександру Ажа, а сценариста - Грегорі Левассеру. Ці двоє вже працювали разом над фільмом “Криваві жнива”, який, мабуть, і став вирішальним у виборі Крейвеном продовжувачів своєї справи. Впоралися вони, варто зазначити, на “відмінно”. Звісно, давно вже нема холодної війни, і ядерна війна вже не викликає такого остраху, як колись - зараз її замінили літаки та шахіди. Також вже нікого не дивує такий сценарій - він вже стільки раз використовувався з тих часів, що глядач на 100% буде знати хід подій, навіть коли не дивився оригінальний фільм.

Тому залишилося лише два важелі, на яких зіграли молоді творці жахів, - детальне перенесення старого фільму та сучасні спецефекти. Їх вони й використали - фільм 1977 року відтворено з новими акторами хіба що не дослівно, а грим мутантів було показано з усіма можливостями сучасності, в порівнянні з якими грим тридцятирічної давнини викликає лише сміх. Особливо ретельно попрацювали над гідроцефалом з шостою стадією пухлини щитовидної залози, втім, інші мутанти теж виглядають “чудово” - фінансів тут не пошкодували.

Звісно, якоїсь особливої акторської гри від фільму жахів чекати важко - жертви роблять усі можливі помилки та голосно кричать помираючи, мутанти гарчать та хитро вбивають жертв. Залишається відмітити хіба що Аарона Стенфорда, що зіграв демократа та пацифіста Дуга, котрий, попри всі свої переконання, зміг взяти ломаку і піти битися, коли мова зайшла про його сім’ю - цей момент якраз замінив неактуальну тематику “ядерної” сім’ї на актуальнішу - пацифізму в часи війни з терористами. До речі, Аарон, що тут воював з мутантами, сам вже двічі зіграв мутанта в “Людях Ікс”, де він був Піро - мутантом, що міг керувати вогнем, отака іронія долі[1].

У ролях[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]