Падіння «Чорного яструба»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Падіння «Чорного яструба»Picto infobox cinema.png
Black Hawk Down
Black hawk down ver1.jpg
Жанр драма
бойовик
Режисер Рідлі Скотт
Продюсер Рідлі Скотт
Джеррі Брукгаймер
Сценарист Кен Нолан
На основі Падіння "Чорного яструба"d
У головних
ролях
Джош Гартнетт
Ерік Бана
Юен Мак-Грегор
Том Сайзмор
Вільям Фіхтнер
Рон Елдард
Орландо Блум
Джеремі Півен
Сем Шепард
Джейсон Айзекс
Оператор Славомир Ідзіак
Композитор Ганс Циммер
Денез Прижан
Монтаж П'єтро Скалія
Художник Arthur Maxd
Кінокомпанія Columbia Pictures
Дистриб'ютор Columbia Pictures
Тривалість 145 хв.
Мова англійська
Країна США США
Велика Британія Велика Британія
Рік 2001
Кошторис $92 млн
Касові збори $173 млн
IMDb ID 0265086
sonypictures.com/homevideo/blackhawkdown

Паді́ння «Чо́рного я́струба»[1] (англ. Black Hawk Down) — британсько-американська історична військова драма режисера Рідлі Скотта 2001 року. Знята за однойменною книгою[en] Марка Бовдена (1999). Фільм нагороджений двома Оскарами (найкращий звук та найкращий монтаж).

Фільм заснований на реальних подіях, що сталися під час битви в Могадішо 3 та 4 жовтня 1993 року. Елітні групи командос «Дельта» та «Рейнджери» сил спеціальних операцій армії США, які складалися приблизно з 180 американських солдатів — миротворців ООН, вирушали до Могадішо (Сомалі) для проведення спецоперації. Передумовою операції стало те, що в країні панувала громадянська війна, яка стала причиною голоду. Одне з угрупувань-учасниць громадянської війни під керівництвом воєначальника Мохамеда Фараха Айдіда перехоплювало міжнародні постачання продовольства голодуючим. Аби придушити громадянську війну і голод в цій країні американське командування вирішує захопити помічників Айдіда.

Назва фільму походить від марки військових вертольотів «Чо́рний я́струб» конструктора Ігоря Сікорського, два з яких були збиті сомалійськими бойовиками під час спецоперацій американських спецпризначенців.

Сюжет[ред. | ред. код]

Сомалі, 1993 рік. Країна вимирає з голоду, число жертв перевищило триста тисяч чоловік. Миротворчі сили ООН намагаються відновити порядок і організувати постачання продовольства у Сомалі. Їм на допомогу Вашингтон вислав півтисячі вояків з елітних підрозділів американської армії, знамениті загони «Дельта» і «Рейнджери».

У місті Могадішо хазяйнує і творить беззаконня польовий командир Айдід, убиваючи мирних громадян і відбираючи гуманітарну допомогу. Миротворчий контингент не в змозі впоратися із ситуацією. У певний момент командування американського контингенту в Сомалі вирішує захопити Айдіда у його резиденції.

Розробляється план блискавичної операції, в ході якої близько 180 військовослужбовців США у складі Оперативної групи «Рейнджер» (75-й полк рейнджерів — рота 3-го батальйону, 160-й авіаполк спеціальних операцій, «Дельта»), що базуються на околиці Могадішо, мають вирушити до району міста, контрольованого силами Мохаммеда Фараха Айдіда.

Мета операції — захопити головних прибічників Айдіда, які були присутні на нараді в місті, і доставити їх на базу. Вдало розпочата операція через два збиті вертольоти перетворюється на бій тривалістю майже добу.

Подальший розвиток подій фільму — це безперервний бій, що забрав життя 18 американців, 1 малайзійця і до тисячі громадян Сомалі.

У ролях[ред. | ред. код]

75-й полк рейнджерів[ред. | ред. код]

Спецпідрозділ «Дельта»[ред. | ред. код]

Інші[ред. | ред. код]

  • Рон Елдард — пілот Майкл Дюрант, пілот збитого «Супер-64». Узятий у полон після загибелі двох солдатів «Дельти», звільнений опісля декількох днів. Написав мемуари
  • Джордж Гарріс — Осман Атто

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Переможець (2):

Номінації (2):

Премія каналу «MTV», 2002 рік

Номінації (2):

  • Найкраща екшн-сцена
  • Найкращий фільм

Британська академія, 2002 рік

Номінації (3):

  • Найкраща робота оператора
  • Найкращий звук
  • Найкращий монтаж

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • «Чорний яструб» — назва американського транспортно-бойового вертольота UH-60 Black Hawk («Блек Гок»). Під час битви в Могадішо було збито два такі вертольоти модифікації MH-60L
  • Це один з улюблених фільмів Джорджа Буша-молодшого
  • Випадок із Джеймі, роль якого грав Чарлі Гофгаймер[en], спричинив до розробки вузлових джгутів — нового типу джгутів для зупинки вузлових кровотеч[2][3]
  • Гері Гордон і Ренді Шугарт були нагороджені Медаллю Пошани посмертно. Це був перший випадок нагородження з часів в'єтнамської війни
  • Продюсери Маріо Кассар та Ендрю Вайна пропонували Рідлі Скотту стати режисером «Термінатора 3», але він відмовився від пропозиції та натомість зняв цей фільм
  • Повна версія фільму має хронометраж 152 хвилини
  • Прототипом персонажа Джона Граймса, якого грав Юен Мак-Грегор, став штаб-сержант Джон Стебінс. На відміну від інших героїв, справжні імена яких були збережені, Стебінс був перейменований на Граймса, оскільки в 1997 році був засуджений військовим трибуналом до довічного ув'язнення за багаторазові зґвалтування своєї дочки[4].
  • У фільмі також знімався реальний учасник цього бою — Кіт Джонс. У фільмі Кіт виконав те ж саме, що й робив у реальному бою: евакуював членів екіпажу «Супер 61»
  • Зйомки фільму відбувались у Марокко.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Black Hawk» («Чорний яструб») — назва американського транспортно-бойового вертольота UH-60 Black Hawk. У ході битви в Могадішо було збито два таких вертольоти.
  2. John F. Kragh; Matthew P Lunati; Chetan U Kharod; Cord W Cunningham; Jeffrey A. Bailey; Zsolt T. Stockinger; Andrew P Cap; Jacob Chen; James Keith Aden; Leopoldo C. Cancio (2016). Assessment of groin application of Junctional Tourniquets in a manikin model. Prehospital and disaster medicine. с. 31 (4): 358–363. PMID 27230520. doi:10.1017/S1049023X16000443. 
  3. John F. Kragh; Chris Murphy; Michael A. Dubick; David G. Baer; James Johnson; Lorne H. Blackbourne (2011). New tourniquet device concepts for battlefield hemorrhage control. U.S. Army Medical Department journal. с. Apr–Jun: 38–48. PMID 21607905. 
  4. UNITED STATES, Appellee v. John H. STEBBINS, Staff Sergeant U.S. Army, Appellant. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 11 січня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]