Падіння Ікара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Падіння Ікара
De val van Icarus
Pieter Bruegel de Oude - De val van Icarus.jpg
Автор невстановлений автор наслідувач стилю Пітера Брейгеля Старшого
Час створення період між 1550 - 1599
Розміри 73,5 × 112
Матеріал Полотно
Техніка олійні фарби
Місцезнаходження Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)

«Падіння Ікара» (нід. De val van Icarus) — картина, що упродовж довгого часу вважалася роботою фламандського художника середини XVI століття Пітера Брейгеля Старшого[1]. Була створена в період між 1550 - 1599 роками. Зберігається Королівському музеї витончених мистецтв у Брюсселі. Наразі справжній автор залишається невстановленим[2].

Опис[ред. | ред. код]

Картина написана олійними фарбами на полотні. Сюжет взятий з давньогрецької міфології. Щоб втекти з острова Крит від тирана Міноса, славетний скульптор і винахідник Дедал зробив для себе й сина крила, скріплені воском, і радив синові не здійматись при польоті дуже високо. Ікар не послухався батька й наблизився занадто близько до сонця, промені якого розтопили віск, й Ікар впав у воду та потонув.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kunstwerk « De val van Icarus » – Koninklijke Musea voor Schone Kunsten van België. www.fine-arts-museum.be. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 14 січня 2019. 
  2. possibly after Pieter Bruegel (I). rkd.nl (англ.). Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Клод-Анри Роке. Брейгель, или мастерская сновидений. — Москва: Мол. гвардия, 2008. // Глава седьмая. Падение Икара. 175—190 с.