Пажитниця п'янка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пажитниця п'янка
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Пажитниця (Lolium)
Вид:
Пажитниця п'янка (L. temulentum)
Біноміальна назва
Lolium temulentum

Пажитниця п'янка[1][2] (Lolium temulentum) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), родом із Середземномор'я, але нині це широко розповсюджений натуралізований вид.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна трав'яниста рослина 40–80(120) см завдовжки, росте поодинці або в пучку; стебла прямостійні чи висхідні, голі, гладкі або шорсткі до колоса, 3–5-вузлів. Листові піхви помітно смугасті, досить щільні, дорсально закруглені, гладкі або шорсткуваті, голі. Лігула ≈2 мм завдовжки. Листові пластини 6–30(40) x 0.3–1.3 см, лінійні, шорсткуваті або гладкі, за винятком країв[3][4][2].

Нижня квіткова луска з остюком 7–12 мм довжиною. Колоскова луска дорівнює колоску або довше, 12–30 см завдовжки. Колосся 10–30 см завдовжки, з шорсткою віссю. Колоски (3)6–8-квіткові. Пиляки ≈2.5 мм завдовжки, лінійні. Зернівки ≈7 мм завдовжки, ширина у 2–3 рази менша, еліптично-довгасті, щільно укладені в квіткові луски. 2n = 14[3][4][2].

Поширення[ред. | ред. код]

Родом із Середземномор'я, але нині це широко розповсюджений натуралізований вид[3][5][6].

В Україні зростає в посівах, рідше на ріллі, біля доріг і на засмічених місцях — в Поліссі, західних лісових районах і пн. Правобережного Лісостепу. Бур'ян[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lolium temulentum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 455. (рос.)(укр.)
  3. а б в Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 11.01.2019.  (англ.)
  4. а б Flora of China. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 23.12.2018.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 11.01.2019.  (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 12 січня 2019. Процитовано 11.01.2019.  (англ.)