Пайза (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пайза M:
італ. Paisà
Paisà poster.jpg
Італійський постер до фільму
Жанр воєнна драма
Режисер Роберто Росселліні
Продюсери
Сценаристи
Оператор Отелло Мартеллі
Композитор Ренцо Росселліні
Кінокомпанія Organizzazione Film Internazionali (OFI)
Тривалість 125 хв.
Мова італійська
англійська
німецька
сицилійська
Країна Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Рік 1946
Дата виходу 18 вересня 1946 (Венеція)
6 жовтня 1946 (Рим, прем'єра)
Касові збори £100 300 000 (2 968 893[К 1])
IMDb ID 0038823
Рейтинг IMDb: 7.8/10 stars
Пайза у Вікісховищі?

«Пайза» (відомий також у перекладі назви, як «Земляк») (італ. Paisà) — італійська неореалістична воєнна драма 1946 року, поставлена режисером Роберто Росселліні. Фільм складається з шести не пов'язаних між собою новел, що розповідають про вступ американських військ до Італії наприкінці Другої світової війни. Світова прем'єра стрічки відбулася 18 вересня 1946 року на Венеційському міжнародному кінофестивалі, де він отримав дві нагороди .

Сюжет[ред. | ред. код]

Епізод I. Сицилія
  • У ролях: Кармела Садзіо (Кармела), Роберт Ван Лоон (Роберт)

10 липня 1943. Американський флот підходить до сицилійського узбережжя. Група солдатів вступає в село, покинуте німцями вранці. Кармела зголошується бути їхнім провідником. Вона усамітнюється з солдатом Джо на розвалинах на пагорбі, поки інші розвідують місцевість. Кармела і Джо незграбно намагаються налагодити спілкування. Джо гине від німецької кулі, і незабаром з'являються німці. Кармела хапає зброю Джо і вбиває німця. Його товариші вбивають Кармелу і скидають тіло з урвища. Повернувшись, американці вирішують, що Джо убила Кармела.

Епізод II. Неаполь
  • У ролях: Альфонсіно (Паскуале), Дотс М. Джонсон (Джо)

У місті злидні. Дорослі та діти виживають як можуть. Чорношкірий американський солдат напивається до нестями, і його оточує зграйка хлопчаків. Один з них, Паскуале, бере солдата під опіку, приводить його в ляльковий театр для дорослих і, поки солдат продовжує накачуватися вином, краде у нього черевики. Трохи пізніше той же солдат, що служить у військовій поліції, знаходить маленького злодюжку. Він приходить додому до хлопчика та, дізнавшись, що батьки хлопчика померли, і побачивши, в якій скруті живе і він, і йому подібні, він залишає йому черевики та йде геть.

Епізод III. Рим
  • У ролях:Марія Мікі (Франческа), Гер Мур (Фред)

4 червня 1944. Американських визволителів зустрічають вигуками вдячності та захвату. Через півроку потому Франческа, що заробляє проституцією, знайомиться з американським солдатом Фредом. Той абсолютно п'яний. Вона приводить його в мебльовані кімнати і там помічає, що Фред — той самий молодий солдат, з яким вона познайомилася 4 червня і обмінялася любовними клятвами. На ранок, поки він ще спить, вона йде, залишаючи йому записку, де пише свою адресу і призначає Фреду побачення. Вона марно чекає його під дощем. Фред розірвав записку: для нього це всього лише адреса чергової повії, схожої на всіх інших і він навіть не упізнав Франчески.

Епізод IV. Флоренція
  • У ролях: Герріет Вайт (медсестра), Ренцо Аванцо (Массімо), Джіджи Горі (партизан), Джульєтта Мазіна (дівчина на сходах)

Італієць розшукує дружину і сина, а англійська медсестра з Червоного Хреста — друга, одного з керівників Опору по прізвисько Лупо. Удвох вони проходять через усе місто, розколоте навпіл боями по обидві сторони річки Арно. По дорозі, надаючи допомогу пораненому, медсестра дізнається, що Лупо загинув.

Епізод V. Апенніни.
  • У ролях:Білл Табз (Білл Мартін) і францисканські ченці з Майорського монастиря

Троє американських священиків — католик, протестант та юдей — ночують у францисканському монастирі. Деякі ченці схвильовані присутністю протестанта та юдея і просять католика навернули супутників у правильну віру. Католик цього не робить, але в короткій прощальній промові дякує ченцям за те, що вони повернули йому душевний спокій, втрачений при зустрічі з жахами війни.

Епізод VI. Порто Толле
  • У ролях: Дейл Едмондз (Дейл), Чіголані (партизан), Алан Дейн, Вен Лул

Зима 1944 року. У болотах дельти річки По йдуть криваві бої між партизанами і десантниками німецьких союзників, які поводяться украй жорстоко і нелюдяно.

Знімальна група[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Список нагород та номінацій[2]
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Венеційський кінофестиваль 1946 Приз міжнародних критиків — Спеціальна згадка Пайза Нагорода
Кубок ANICA Нагорода
Премія «Срібна стрічка» 1947 Найкращий фільм Пайза Нагорода
Найкращий режисер Роберто Росселліні Нагорода
Найкраща музика до фільму Ренцо Росселіні Нагорода
Премія Оскар 1948 Найкращий сценарій Алфред Гейз, Федеріко Фелліні, Серджо Амідеї, Марчелло Пальєро, Роберто Росселіні Номінація
Національна рада кінокритиків США 1948 Найкращий фільм Пайза Нагорода
Найкращий режисер Роберто Росселіні Нагорода
ТОП-10 фільмів Пайза Нагорода
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка 1948 Найкращий фільм іноземною мовою Пайза Нагорода
Премія BAFTA 1949 Найкращий фільм з будь-якої країни (Італія) Пайза Номінація
Премія «Кінема Дзюмпо» 1950 Найкращий фільм іноземною мовою Пайза Нагорода

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. У перерахаунку з урахуванням інфляції в 2009 році[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лурселль, Жак. Paisà/Пайза // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 616—618. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]