Перейти до вмісту

Палагін Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Палагін Олександр Васильович
Народився17 липня 1939(1939-07-17) (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Новоархангельськ, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаУкраїна Україна
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьінформатика та обчислювальна техніка
ЗакладІнститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняАкадемік НАН України, професор
Науковий ступіньдоктор технічних наук (1979)
Відомий завдяки:розробці теорії та створенням універсальних і спеціалізованих комп'ютерних засобів і систем. Брав активну участь в створенні та реалізації Національної програми інформатизації.
Нагороди

Орден «Знак Пошани»

Державна премія УРСР у галузі науки і технікиПремія Ради Міністрів СРСР

Олекса́ндр Васи́льович Палагін (нар. 17 липня 1939, с. Новоархангельське, Кіровоградська область) — український вчений у галузі інформатики та обчислювальної техніки, академік НАН України (2006), доктор технічних наук, професор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 17 липня 1939 року у селі Новоархангельське на Кіровоградщині.

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1956 році закінчив школу з золотою медаллю, вступив на електротехнічний факультет Київського політехнічного інституту, який закінчив у 1961 році.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У 1969 році захистив кандидатську, а у 1979 році — докторську дисертації. У 1990 р. був обраний член-кореспондентом, а у 2006 році став дійсним членом НАН України. У 1960 році був прийнятий на роботу в Обчислювальний центр (тепер Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова) АН УРСР, де і працює по теперішній час заступником директора Інституту. Очолював Раду з автоматизації наукових досліджень при Президії НАН України, багато років був членом Комітету з державних премій України, головою експертної ради ВАК.[2]

Під його авторством опубліковано понад 500 наукових робіт, серед яких 20 монографій, і більше 100 винаходів.[2]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами «Знак Пошани», «За заслуги» і двома медалями, має звання «Заслуженого винахідника УРСР»; удостоєний премій А. С. Лебедева АН СРСР, В. М. Глушкова і інших наукових винагород. Лауреат Державної премії УРСР і премії Ради Міністрів СРСР.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Малиновский Б. Н. История вычислительной техники в лицахКиев: 1995. — С. 304. — 384 с. — ISBN 5-7707-6131-8
  2. 1 2 Біографічна довідка. Національна академія наук України/Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 16 червня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]