Палажченко Леонід Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонід Іванович Палажченко
Леонід Іванович Палажченко
Перший секретар Волинського обкому партії
1979 — 1984
Попередник: Корж Микола Панасович
Спадкоємець: Ковальчук Зиновій Степанович
Перший секретар Чернігівського обкому партії
1984 — 1990
 
Партія: КПРС
Освіта: Українська сільськогосподарська академія
Науковий ступінь: кандидат економічних наук
Народження: 10 серпня 1934(1934-08-10)
Ромни, СРСР
Смерть: 1 грудня 1993(1993-12-01) (59 років)
Київ, Україна
Нагороди:
Герой Соціалістичної Праці
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»

Леонід Іванович Палажченко (10 серпня 1934, Ромни — 2 грудня 1993, Київ) — український радянський партійний і державний діяч, керівник Волинської і Чернігівської областей, Герой Соціалістичної Праці (24.12.1976). Член ЦК КПУ в 1981–1986 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986–1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Кандидат економічних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 серпня 1934 року в місті Ромнах Сумської області. У 1949–1953 роках — студент Роменського технікуму механізації сільського господарства.

У 1953–1955 роках служив у Радянській армії. У 1955–1959 роках працював майстром, викладачем Роменського училища механізації сільського господарства.

З 1959 року — 1-й секретар Роменського районного комітету ЛКСМУ Сумської області, відповідальний організатор ЦК ЛКСМ України.

Член КПРС з 1960 року.

Освіта вища. Закінчив Українську сільськогосподарську академію.

У 1961–1963 роках — 1-й секретар Чернігівського обласного комітету ЛКСМУ. У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Чернігівського сільського обласного комітету ЛКСМУ. У грудні 1964–1966 роках — 1-й секретар Чернігівського обласного комітету ЛКСМУ.

У січні 1966 — жовтні 1978 року — 1-й секретар Чернігівського районного комітету КПУ Чернігівської області.

У вересні 1978 — 5 квітня 1979 року — секретар Волинського обласного комітету КПУ.

5 квітня 1979 — 9 січня 1984 року — 1-й секретар Волинського обласного комітету КПУ.

7 січня 1984 — 13 січня 1990 року — 1-й секретар Чернігівського обласного комітету КПУ.

Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 10-го скликання, був членом ЦК КПУ; депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (від Сосницького виборчого округу Чернігівської області), був членом ЦК КПРС.

Могила Леоніда Палажченка

У 1990 році був фігурантом Ковбасної революції у Чернігові. Після відставки з посту у 1990 році переїхав до Києва, працював науковим співробітником Інституту землеробства Української академії сільгоспнаук[1]. Помер 2 грудня 1993 року на робочому місці. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 31).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Пам'ять і шана. Леонід Палажченко. Спогади сучасників. — К., 2014. — 320 с.