Паламаренко Анатолій Несторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анатолій Несторович Паламаренко
Koronatsiya Slova 2013 1737 57.jpg
Анатолій Паламаренко читає поему «Сон», 2013
Народився 12 липня 1939(1939-07-12) (78 років)
Макарів
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Відомий артист розмовного жанру
Alma mater КНУТКТ
Нагороди

Герой України (орден Держави)

Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Народний артист України Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1993

Анато́лій Не́стерович Паламаре́нко (12 липня 1939(19390712), Макарів, Київська область) — український майстер художнього слова, Герой України[1], народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка. Герой України.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 12 липня 1939 у містечку Макарові Київської області в родині колгоспників Єлизавети Оксентіївни та Нестора Тимофійовича. У родині підростало четверо дітей, найменшим був Анатолій. Під час німецької окупації Макарова (з 10 липня 1941 року по 7 листопада 1943 року) батько Анатолія був зв'язківцем між місцевим підпіллям та партизанським загоном. Влітку 1943 року його схопило гестапо і відправило в концтабір Бухенвальд. Додому він повернувся тільки влітку 1945-го. Сестру Анатолія Софію влітку 1942 року фашисти спровадили на невільницьку працю в Німеччину. Старший брат Олексій у 1943 році був мобілізований до радянського війська.[2]

Шлях у велике мистецтво для А. Паламаренка розпочався ще зі школи. Маленький Толик полюбляв читати вірші, гуморески. А ще страшенно любив копіювати однокласників, учителів, знайомих. Починаючи з 8-ми років, він постійно виступав на шкільних концертах. Після закінчення десятирічки юнак вирішив стати артистом. За Анатолія Паламаренка приймальна комісія Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого проголосувала одностайно. Він із захопленням вивчав ази акторської майстерності. Та найбільше полюбляв заняття зі сценічної мови. Йому дуже пощастило на хороших педагогів, від яких він переймав знання і досвід акторської професії. Із великою любов'ю артист згадує своїх наставників — В. Неллі, М. Писаря, О. Крижевського.

Студентом Анатолій із успіхом зіграв на сцені учбового театру Інституту драматичну роль Акима у виставі «Влада темряви» Л. Толстого і яскраво комедійну роль пана де Пурсоньяка в однойменній комедії Ж. Мольєра, а також свата в «Назарі Стодолі» Т. Шевченка. Після закінчення інституту Анатолій Паламаренко одержав призначення на роботу до Хмельницького обласного драматичного театру ім. Г. І. Петровського. Пропрацювавши один рік, він повернувся до Києва. Велика любов до мистецтва художнього слова взяла верх над театром — артист поїхав до Київської (нині Національної) філармонії з проханням зарахувати його читцем.

Особливо старанно А. Паламаренко готував свою першу програмну композицію за повістю М. Коцюбинського «Фата Моргана». А далі — велике та яскраве полотно зі знаменитої повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я». Кожний персонаж у нього розмовляє своїм голосом, для кожного артист знаходить відповідний жест, міміку, інтонацію тощо.

Творче життя[ред.ред. код]

З 1962 року — артист естради в Київській Національній філармонії.

Унікальне місце в українській естраді радянського часу посідало художнє читання. Однією з найпомітніших постатей у цьому жанрі став Анатолій Паламаренко. В його репертуарі був і «Ярмарок» Остапа Вишні, і «Сон» Тараса Шевченка, й «Зачарована Десна» Олександра Довженка, а ще твори Миколи Гоголя, Івана Нечуя-Левицького та інших.[3]

Особливе місце у творчій роботі артиста займає Шевченкіана, над якою він працює усе своє життя. Тож, цілком заслужено Анатолій Паламаренко був удостоєний високих звань незалежної України — лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993) і Героя України (2009).

За роки своєї творчої діяльності А. Паламаренко дав сотні концертів у найпрестижніших концертних залах і в сільських клубах, на польовому стані і в цехах заводів та фабрик, робітничих гуртожитках, перед учнівською і студентською молоддю, також брав участь у Декадах і Днях української літератури і мистецтв в республіках колишнього Союзу, демонстрував своє мистецтво за кордоном.

Анатолій Несторович читає цикл лекцій студентам національних університетів ім. Т. Шевченка та М. Драгоманова, свій предмет артист назвав — «Слово». Також викладає курс сценічної мови у Національній музичної академії ім. П. Чайковського.

Озвучував[ред.ред. код]

Відзнаки та нагороди[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Читає Анатолій Паламаренко: з репертуару артиста / упоряд. С. Рудик. — К. : Мистецтво, 1975. — 87 с. — (Бібліотечка художньої самодіяльності ; № 12).
  • Паламаренко А. Анатолій Паламаренко: Де можу стати ногами, там у мене і театр: нар. артист України розповів «Україні молодій» про цензуру, секрет вивчення проз. текстів та чому нізащо не піде в політику / Анатолій Паламаренко ; записала Л. Кушнір // Україна молода. — 2009. — 7 серп. — С. 18–19.
  • Паламаренко А. Дивна магія слова / Анатолій Паламаренко // Дніпро. –2011. — № 12. — С. 110—114.
  • Паламаренко А. «За мою пристрасть до гумору мене називали Остапом Вишнею»: інтерв'ю з актором, нар. артистом України, лауреатом Нац. премії України ім. Т. Г. Шевченка / Анатолій Паламаренко ; розмову вів С. Панкратьєв // Правда Украины. — 2006. — 17–23 авг. — С. 12.
  • Паламаренко А. Майстер Слова: [інтерв'ю] / А. Паламаренко ; спілкувалася С. Соколова // Культура і життя. — 2013. — 11 жовт. — С. 7.
  • Паламаренко А. Один у «Слові» — воїн / Анатолій Паламаренко ; розмову вела К. Константинова // Дзеркало тижня. — 2009. — 27 черв. — 3 лип. — С. 11.
  • Паламаренко А. Слово і слава Паламаренка: розмова з нар. артистом України / Анатолій Паламаренко ; вів О. Вертіль // Урядовий кур'єр. — 2010. — 16 січ. — С. 6. — (Суботні зустрічі).
  • Біленко В. Воістину народний митець: [про А. Н. Паламаренка] // Володимир Біленко // Сільські вісті. — 2009. — 10 лип. — С. 1, 2. — (Слава України).
  • Маліченко М. Анатолій Паламаренко / Микола Маліченко // Культура і життя. — 2003. — 10 верес. — С. 3.
  • Маліченко М. Магія живого слова / Микола Маліченко ; Сом М. Наш рідний народний / Микола Сом // Культура і життя. — 2004. — 22 верес. — С. 4.
  • Паламаренко Анатолій Несторович (12.VII.1939, смт. Макарів Київ. обл.) // Митці України: енциклопед. довід. / упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 443. — ISBN 5-88500-042-5.
  • Паламаренко Анатолій Нестерович (н. 12.VII.1939, смт. Макарів Київ. обл.) // Українська Радянська Енциклопедія: [у 12 т.] / редкол.: М. П. Бажан (голов. ред.) [та ін.]. — 2-е вид. — К., 1983. — Т. 8. — С. 132.
  • Майстер художнього слова: до 75-річчя від дня народження А. Паламаренка (1939) // Дати і події, 2014, друге півріччя : календар знамен. дат № 2 (4) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2014. – С. 18–20.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]