Паламарчук Валерій Сергійович
| Паламарчук Валерій Сергійович | |
|---|---|
| рос. Валерий Сергеевич Паламарчук | |
 | |
| Народився |
4 січня 1985 Гусєв, Калінінградська область, РРФСР, СРСР |
| Помер |
9 серпня 2022 (37 років) Гракове |
| Поховання | Гусєв |
| Діяльність | педагог, слідчий, офіцер, танкіст |
| Alma mater | Балтійський федеральний університет імені Іммануїла Канта і Казанське вище військове командне училищеd |
| Учасник | Російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| Військове звання |
 Старший лейтенант |
| Нагороди |
  |
Валерій Сергійович Паламарчук (рос. Валерий Сергеевич Паламарчук; 4 січня 1985, Гусєв, РРФСР — 9 серпня 2022, Гракове, Україна) — російський офіцер, старший лейтенант ЗС РФ. Герой Російської Федерації.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив з відзнакою Гусєвську загальноосвітню школу №1, після чого вступив на юридичний факультет Балтійського федерального університету. Під час навчання брав академічну відпустку, щоб пройти строкову службу в ЗС РФ. Після закінчення університету працював вчителем історії та суспільствознавства в школі Калінінського, потім — слідчим Управління МВС по Калінінградській області.
В 2015 році підписав контракт і був зарахований в танковий підрозділ Західного військового округу. В 2016 році закінчив Казанське вище танкове командне училище, після чого служив командиром танка Т-72 в рідному Гусєві. З 2019 року служив в 11-му танковому полку 18-ї мотострілецької дивізії 11-го армійського корпусу.
З березня 2022 року брав участь у вторгненні в Україну, командир танкового взводу танкової роти 7-го окремого мотострілецького полку. 9 серпня під час бою був важко поранений осколками артилерійського снаряду і того ж дня помер у шпиталі. 22 серпня був похований в Гусєві.
Сім'я[ред. | ред. код]
Був одружений, мав трьох дітей.[1]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медалі
- Орден Мужності
- Звання «Герой Російської Федерації» (15 жовтня 2022, посмертно) — «за мужність і героїзм, проявлені під час виконання військового обов'язку.» 3 листопада медаль «Золота зірка» була передана вдові Паламарчука командувачем Балтійським флотом віцеадміралом Віктором Ліїною і губернатором Калінінградської області Антоном Аліхановим.[1]
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Был учителем, осталось трое детей: вдове контрактника из Гусева вручили золотую звезду (фото). m.newkaliningrad.ru. Процитовано 6 листопада 2022.
- Народились 4 січня
- Народились 1985
- Уродженці Гусєва
- Померли 9 серпня
- Померли 2022
- Старші лейтенанти (Російська Федерація)
- Герої Російської Федерації
- Кавалери ордена Мужності
- Військовики танкових військ Росії
- Російські військовики, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Померли в Чугуївському районі
- Поховані в Калінінградській області
- Учасники боїв за Харків
- Слідчі