Паламарчук Лука Хомич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паламарчук Лука Хомич
Паламарчук Лука Хомич
4-й Міністр закордонних справ УРСР
17 червня 1953 — 13 серпня 1965
Президент Микита Хрущов
Попередник Барановський Анатолій Максимович
Наступник Кисіль Анатолій Степанович (в.о.)
Народився 6 (19) вересня 1906(1906-09-19)
с. Троща
Помер 26 грудня 1985(1985-12-26) (79 років)
Київ
Похований Байкове кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність українець
Політична партія КПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора медаль «Ветеран праці»

Лука́ Хоми́ч Паламарчу́к (6 (19) вересня 1906(19060919), с. Троща — 26 грудня 1985, Київ) — український радянський журналіст, дипломат (мав ранг надзвичайного та повноважного посла). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1956—1966 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 2—6-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Троща (тоді Подільська губернія, Російська імперія, нині Липовецький район, Вінницька область, Україна) в селянській сім'ї. З 1927 по 1929 рік був на комсомольській роботі, працював директором школи на Вінниччині. У 1928 році закінчив сільськогосподарську профшколу.

Член ВКП(б) з 1928 року.

Від 1929 року працював журналістом. До 1937 року був на відповідальній роботі в редакціях районних, окружних і міських газет Вінницької та Кам'янець-Подільської областей (зокрема, був відповідальним редактором газети «Червоний кордон» у Кам'янці-Подільському).

Від 1937 року — завідувач відділу партійного життя газети «Комуніст», редактор республіканського журналу «Перець».

У 19411942 роках — голова Радіокомітету при Раді народних комісарів Української РСР. У червні 19421943 роках — відповідальний редактор газети «Советская Украина». У 19431945 роках — заступник секретаря ЦК КП(б)У з пропаганди та заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У.

У жовтні 19431952 роках — відповідальний редактор газети «Радянська Україна».

1949 року закінчив історичний факультет Київського університету.

1950 року закінчив Вищу партійну школу при ЦК КП(б)У.

У 19521954 роках був заступником міністра закордонних справ Української РСР (зокрема, від 17 червня 1953 року до 11 травня 1954 року виконував обов'язки міністра).

Упродовж 11 років (від 11 травня 1954 року до 13 серпня 1965 року) — міністр закордонних справ Української РСР. Очолював делегації УРСР на сесіях Генеральної Асамблеї ООН.

Від 22 липня 1965 року до 1972 року був надзвичайним і повноважним послом СРСР у Марокко.

Від 1972 року перебував на пенсії.

На XIX, XXI, XXII з'їздах Комуністичної партії України обирався кандидатом у члени ЦК. Був депутатом Верховної Ради УРСР п'яти скликань (від другого до шостого).

Нагороджено чотирма орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни І-го ступеня (23.07.1945), медалями.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Д. Табачник. Паламарчук Лука Хомич // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Українська Радянська Енциклопедія. — Т. 10. — К., 1962. — С. 467.
  • Український радянський енциклопедичний словник. У 3-х т. Т. 2. — К., 1967. — С. 723.
  • Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1982. — С. 132.
  • Матвієнко В. та ін. Історія української дипломатії XX століття у постатях: Монографія. — К., 2001. — С. 191—194.
  • Історія української дипломатії в особах // Історія української дипломатії в особах. — К.: Либідь, 2004. — С. 542—562.
  • Делегований на генеральну асамблею: Л. Х. Паламарчук / В. Матвієнко, В. Головченко // Пам'ять століть. Україна. — 2006. — № 2. — С. 200—202.
  • Луку Паламарчука зняли із посту міністра закордонних справ УССР // Свобода. — 1965. — Число 152. — 19 серпня. — С. 1.
  • Паламарчук Лука Хомич. Некролог // Вечірній Київ. — 1985. — грудень.

Посилання[ред. | ред. код]