Палата депутатів Італії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палата депутатів Італії
італ. Camera dei Deputati
Chamber of Deputies of Italy logo.png
 
Rear facade, Palazzo Montecitorio.jpg
 
Montecitorio interior 01.jpg
 
Загальна інформація:
Держава: Італія Італія
Тип: нижня палата
Частина від: Парламент Італії
Дата заснування: 1948
Попередник: Chamber of Fasci and Corporations
Структура:
Chamber of Deputies of Italy 2014.svg
Депутатів: 630
Політичні
групи:
 

Коаліція: (377)

  •      Демократична партія (302)
  •      Народна територія (31)
  •      Громадський вибір (20)
  •      Демократична солідарність – Демократичний центр (13)
  •      Позафракційні (11)

Опозиція: (253)

Президент Палати депутатів: Лаура Болдріні (Ліві екологія свобода)
з 2013
Адреса:
Адреса: Палаццо Монтечиторіо, Рим
Офіційний веб-сайт:
www.camera.it

Commons-logo.svgВікісховище має мультимедійні дані за темою: Палата депутатів Італії

Палата депутатів Італії (іт. Camera dei Deputati) — нижня палата італійського парламенту, що складається з 630 депутатів, які обираються раз у 5 років. 12 депутатів палати представляють італійців, які проживають за кордоном. Палата традиційно засідає в старовинному бароковому Палаці Монтечиторіо.

Останні вибори до Палати депутатів відбулися 24-25 лютого 2013. Її нинішнім головою є Лаура Болдріні від партії "Ліві Екологія Свобода" (італ. Sinistra Ecologia Libertà, SEL) .

Законодавчий процес[ред. | ред. код]

Палата розглядає та затверджує законопроекти, які можуть бути запропоновані урядом, окремим членом парламенту, а також за народною ініціативою (прагнення не менше 50 000 виборців), ініціативою Національної ради економіки та праці або регіональних рад.

Поданий законопроект розглядається в одній з 14 постійних комісій або в спеціальній комісії, а потім передається на обговорення в палату.

Палата також приймає рішення про внесення будь-яких поправок до Конституції.

Комісії парламенту[ред. | ред. код]

У палаті діє 14 постійних комісій:

  1. Комісія з питань Конституції, Голови Ради та внутрішніх справ;
  2. Комісія з юстиції;
  3. Комісія з закордонних справ і в справах громад;
  4. Комісія з оборони;
  5. Комісія з бюджету, фінансів та планування;
  6. Комісія з фінансування;
  7. Комісія з культури, науки та освіти;
  8. Комісія з навколишнього середовища, землі та громадських робіт;
  9. Комісія з транспорту, пошти та телекомунікацій;
  10. Комісія з виробничої діяльності, торгівлі та туризму;
  11. Комісія з державної і приватної праці;
  12. Комісія із соціальних питань;
  13. Комісія з сільського господарства;
  14. Комісія з Європейського союзу;

Крім того існують спільні, слідчі та спеціальні комісії.

Процедура виборів[ред. | ред. код]

Палата депутатів на основі закону № 270 від 21 грудня 2005 обирається за пропорційною системою. Пропорційно числу голосів, отриманих списками кандидатів, представлених у 26 округах, обираються 617 депутатів за загальнонаціональним округом; 1 депутат обирається в одномандатному окрузі Валле-д'Аоста; 12 депутатів обираються від італійців і проживають за кордоном від 4 виборчих округів. Місця розподіляються пропорційно між загальнонаціональними списками коаліцій і списками, які перевищили встановлений законом мінімальний поріг. Коаліції, які набрали понад 10% від загальної кількості дійсних голосів, можуть бути допущені до розподілу місць. Списки, які не прив'язані до коаліції, також допускаються до розподілу місць, якщо вони отримали не менше 4% голосів по всій країні.

Якщо коаліція списків (або не прив'язаний до коаліції перелік) з найбільшим числом голосів не в змозі виграти 340 місць, вони отримують «бонусну» кількість місць, необхідних для досягнення цієї кількості. Решта місць розподіляються між рештою списків, які перейшли необхідний бар'єр.

Політичні партії[ред. | ред. код]

Правила палати передбачають, що кожен її член повинен належати до якої-небудь парламентської партії. Протягом двох днів після першого засідання депутати повинні заявити Генеральному секретарю палати, до якої партії вони належать. Змішана група складається з депутатів, які не належать до будь-якої іншої фракції. Для формування фракції потрібно мінімум 20 депутатів.

Див також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]