Палата лордів Великої Британії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Палата лордів Великої Британії
англ. House of Lords of the United Kingdom
House of Lords.svg

House of Lords (3610750477).jpg

Тип верхня палата
Лорд-спікер Баронесса Френсіс Де Сьюза
з 1 вересня 2011
Лідер палати лордів Баронесса Наталі Еванс
(Консервативна партія)
з 14 липня 2016

House of Lords 2015 elections.svg

Депутати 796
Політичні групи      Консервативна партія (243)

     Лейбористська партія (209)
     "Кроссбенчери" (172)
     Ліберальні демократи (Велика Британія) (105)
     Демократична юніоністська партія (3)
     Партія незалежності Сполученого Королівства (3)
     Плайд Кемри (2)
     Юніоністська партія Ольстера (2)
     Зелена партія Англії та Уельсу (1)
     Позафракційні (30)
     Єпископи (1)

Останні вибори 7 травня 2015
Зала засідань Вестмінстерський палац, Лондон, Велика Британія
Веб-сторінка www.parliament.uk/lords

Commons-logo.svg Палата лордів Великої Британії
англ. House of Lords of the United Kingdom
у Вікісховищі

Велика Британія

Royal Coat of Arms of the United Kingdom (HM Government).svg

Палата лордів (англ. House of Lords; повне найменування - Поважні Лорди духовні та світські Сполученого королівства Великої Британії і Північної Ірландії, які зібралися в парламенті) - верхня палата Парламенту Великої Британії.

Історія[ред.ред. код]

Палата лордів виникла у XIV столітті і на той момент до її складу входили виключно великі феодали - пери (англ. peers), титули яких із самого початку могли передаватися тільки шляхом спадкування, але свою назву вона отримала лише у 1544 році, коли вже мала значно більше влади, аніж палата общин. В 1649 році верхня палата була ліквідована революційним урядом, який прийшов до влади у період Англійської громадянської війни, але відновлена в 1660 році. Починаючи з XX століття повноваження верхньої палати поступово обмежувалися, і на сьогодні вона є слабшою, аніж Палата общин.

Реформування Палати лордів у XX-XXI століттях[ред.ред. код]

1997 - 2000[ред.ред. код]

Лейбористська партія у 1997 році включила до свого Маніфесту обов'язок прибрати з Палати Лордів спадкових перів. Їх наступна перемога у виборах в 1997 році під керівництвом Тоні Блера віщувала трансформацію традиційної Палати Лордів. Уряд, сформований Лейбористською партією, вводив нововведення у законодавство з метою виключити з Вищої Палати всіх спадкових перів, що стало першим кроком "реформи Лордів". Але в рамках компромісу, однак, було погоджено залишити 92 спадкових пери до того часу, поки реформа не буде завершена. Таким чином, всіх спадкових перів, окрім 92 залишених, було виключено на підставі Акту про Палату Лордів від 1999 року, що зробило її, переважно, палатою, що назначається.

Починаючи з 1999 року реформа на набула свого розвитку. Комісія Лорда Вейкгема запропонувала, аби виборних членів Палати було 20%, але даний план був дуже розкритикований.[1] У 2001 році був створений Об'єднаний Комітет (комітет, що складається з членів обох палат парламенту), мета якого була вирішити проблему, але він не прийняв остаточного рішення і надав Парламенту сім варіантів для вибору (повністю призначена Палата Лордів, 20% обраних, 40% обраних, 50% обраних, 60% обраних, 80% обраних, і повністю виборні). У 2003 році при голосуванні за ці варіанти, ні один не був погоджений, хоча варіант "80% обраних" був підтриманий трьома представниками від Палати общин. Депутати-соціалісти у свою чергу цілеспрямовано не підтримали жоден з варіантів.

У 2005 році міжпартійна група, що складалася зі старших депутатів (Кенет Кларк, Пол Тайлер, Тоні Райт, сер Джордж Янг і Робін Кук) опублікували звіт, у якому пропонували, аби 70% членів Палати Лордів саме обиралися - кожний член на єдиний довгий строк - за системою єдиного перехідного голосу. Інша частина, що не обирається, мала б бути призначеною Комісією з метою забезпечити поєднання "навичок, знань та досвіду". Ця пропозиція також не була реалізована. Ініціативна міжпартійна кампанія з назвою "Обирай лордів" була створена якраз напередодні загальних виборів у 2005 році.

На виборах у 2005 році Лейбористська партія зробила пропозицію подальшої реформування Палати Лордів, але вже без уточнюючих деталей. Консервативна партія, яка до 1997 була проти будь-яких змін до Палати Лордів, почала виступати за 80% обраних депутатів серед усього складу Палати, в той час як ліберал-демократи (лібдеми) наголошували на повну виборність лордів. Протягом 2006 року міжпартійний комітет проводив дискусію щодо даної реформи, ціллю якої було дійти консенсусу: її результати були опубліковані на початку 2007 року.[2]

7 березня 2007 року члени Палати общин проголосували десять разів за різні альтернативні для Верхньої Палати.[3] Беззаперечне "проти", повністю назначена Палата Лордів, Палата з 20% обраних, Палата з 40% обраних, Палата з 50% обраних і Палата з 60% обраних зазнали неприйняття в свою чергу. В кінцевому результаті, голосування за Палату Лордів з 80% вибраних відбулося успішно з 305 голосами проти 267 голосів, а голосування за повністю вибрану Палату набрало, навіть, більше голосів: 337 голосів "так" проти 224 голосів "ні". Визначним є те, що останнє голосування репрезентувало абсолютну більшість підтримуючих серед депутатів.[4]

Окрім того, аналіз обох сторін голосування ("за" і "проти") показав, що з 305 депутатів, які проголосували за 80% виборних у Палаті, 211 депутатів проголосували за повністю виборну Палату. Враховуючи те, що останнє голосування відбулося після голосування за 80% - результати якого були вже відомі на момент голосування за 100% - це показало повну підтримку повністю виборної верхньої палати. Але, все ж, це було тільки орієнтовне голосування і багато політичних та законодавчих перешкод потрібно було подолати для тих, хто підтримує повністю виборну Палату Лордів. Та ж Палата Лордів, незабаром, скасувала раніше прийняту пропозицію і проголосувала за повністю призначену Палату Лордів.[5]

У липні 2008 року, Джек Стро, Міністр юстиції і Лорд-Канцлер, подав білу книгу до Палати общин, пропонуючи замінити Палату Лордів на виборну палату з 80%-100% вибраного складу, з тим, що третина палати мала б обиратися кожні загальні виборні, приблизно на строк у 12-15 років. [6] Біла книга також зазначала, що, так як статус пера буде зовсім відмінний від статусу членства у верхній палаті, то назва "Палата Лордів" буде недоречною: далі пояснюється, що міжпартійний комітет дійшов консенсусу щодо нової палати, який мав би називатися "Сенат Сполученого Королівства".

30 листопада 2009 року, Кодекс поведінки членів Палати Лордів був погоджений нею ж; деякі поправки були погоджені нею 30 березня 2010 року та 12 червня 2014 року. Скандал щодо видатків у Палаті общин набув найвищої точки за шість місяців до цього, і Лейбористська першість під керівництвом Джанет Роял визначила, що щось співчутливе має бути зроблено.

У статті Мег Расел "Чи вже реформована Палата Лордів?" було зазначено три особливості законної палати Лордів.[7] По-перше, він повинен мати відповідна адекватні повноваження, аби змусити уряд подумати двічі перед прийняттям рішень. Палата Лордів, вона стверджує, зараз має достатньо влади для того, щоб зробити це доречним. Протягом першого року Тоні Блер 38 разів отримував поразку від Лордів. По-друге, щодо самої організації Палати Лордів, то Мег Расел наполягає, що організація повинна відрізнятися організації Палати общин, інакше існування Палати Лордів не буде мати ніякого сенсу. І третя особливість оперує до легітимності Лордів. Вона пише, що "Взагалі, легітимність приходить разом з виборами".[7]

2010 - теперішній час[ред.ред. код]

Коаліція з Консервативної та Ліберально-демократичної партій погодилися, після проведення загальних виборів у 2010 році, чітко визначити положення щодо того чи буде Палата повністю виборною, чи частково на основі пропорційної виборчої системи. Визначені пропозиції з реформування Палати Лордів включаючи законопроект Акту про Палату Лордів, були опубліковані 17 травня 2011 року. Вони визначили наступне: палата з 300 членів, з яких 80% лордів є виборними. 20%, що залишилися, бути призначатися, а також резервні місця будуть збережені для деяких єпископів англіканської церкви. Згідно із пропозиціями, члени також матимуть єдиний та не поновлюваний строк повноважень у 15 років. Депутатам Падати общин буде дозволено балотуватися до верхньої палати, однак члені верхньої палати не зможуть бути депутатами нижньої палати.

Пропозиції були схвалені спільним комітетом з питань щодо реформування Палати Лордів, який був створений депутатами та перами, який також сформував фінальний звіт 23 квітня 2012 року, зробивши наступні рекомендації:

  • Реформована Палата Лордів має складатися з 450 членів.
  • Партійні групи, включаючи незалежних членів (кросбенчерів), мають вибрати, хто з їх членів залишається у перехідний період у палаті з вимогою високим рівнем відвідуваності протягом даного періоду.
  • До 12 духовних Лордів має залишитися у Палаті Лордів.

Заступник Прем'єр-міністра Нік Клег представив Біль з реформування Палати Лордів від 17 червня 2012 року, до якого були включені ті пропозиції, що були винесені 17 травня 2011 року.[8] Однак, Біль був відхилений урядом 6 серпня 2012 року через опозицію зі сторони Консервативної партії.[9]

Акт про реформу Палати Лордів 2014[ред.ред. код]

Приватний Біль визначив деякі реформи, які були представлені Деном Байлсем в 2013 році.[10] Акт про реформу Палати Лордів отримав королівсьску згоду в 2014 році. Відповідного до закону:

  • Усі пери можуть вийти на пенсію або піти у відставку (до цього тільки спадкові пери могли відмовитися від перства).
  • Пери можуть бути дискваліфіковані за невідвідуваність.
  • Пери можуть бути звільнені для відбування покарання у в'язниці на строк від одного року та більше.[10]

Акт про Палату Лордів (Виключення або призупинення) 2015[11][ред.ред. код]

[of Lords (Expulsion and Suspension) Act 2015|Акт про Палату Лордів (Виключення або призупинення) від 2015 року] дозволяє Палаті виключати членів з Палати або призупиняти членство членів Палати.

Акт про духовних Лордів (Жінок) 2015[12][ред.ред. код]

Цей Акт надає можливість дозволяти єпископам-жінкам, які належать до англіканської церкви, бути членами Палати Лордів.

В 2015 році, Рейчел Тревік стала першою жінкою, яка духовним Лордом у Палаті Лордів.[12]

Див. також[ред.ред. код]