Палац Бандінеллі

Палац Бандінеллі
	м. Львів, Площа Ринок, 2
	Палац Бандінеллі
Замовник	Роберто Бандінеллі
Збудовано	1593
Реконструйовано	1739, 2005
Тип споруди	житловий
Архітектурні стилі	ренесанс

Пала́ц Бандіне́ллі — архітектурна пам'ятка пізнього ренесансу у Львові на пл. Ринок, 2.

Історія

Будинок побудований наприкінці XVI століття (1593 рік). На початку XVII століття купець із Флоренції (Італія) Роберто Бандінеллі, одержавши львівське громадянство, купив цей будинок і започаткував тут класичну пошту європейського зразка. Саме за ім'ям купця будинок називають і тепер.

1629 року польський король Сигізмунд III Ваза надав Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти і титул королівського поштмагістра. Львів'яни могли щосуботи відправляти й одержувати листи з усієї Європи, але ці послуги коштували досить дорого. Відправлення лише шести грамів кореспонденції, наприклад до Гданська, дорівнювала денній платні кваліфікованого ремісника. Папір був у ті часи важким і невдовзі львівська Рада відмовилась від таких дорогих послуг. Бандінеллі вклав у цю справу немалі гроші і, фактично, дії Ради розорили його.

За однією з версій, під час Тридцятилітньої війни (1618–1648) у подвір’ї кам'яниці функціонував монетний двір. Його сюди перенесли з Кракова на час військових дій^[1].

Згідно опису 1674 року, головний вхід був розташований на фасаді з боку площі, а під будинком були глибокі великі підвали^[2].

У 1737–1739 роках будинок ґрунтовно перебудували, зокрема головний вхід перенесено на бічний фасад^[2] та звели контрфорси для укріплення бічних фасадів. Про перебудову свідчить напис на фасаді з боку вулиці Ставропігійської. На дверних та віконних оздобах залишилися елементи різьби по білому камені. Оригінальними залишилися портал та вікна, що справа й зліва від нього, обрамлені дельфінами^[3]. Дельфіни зображені невипадково — вони були покликані сприяти власникові будівлі у торговельних справах і оберігати від небезпек.

У XIX столітті тут містилася книгарня Вільда, своєрідний клуб львівської інтелігенції. У будинку тоді ж мешкав відомий польський поет Корнель Уєйський.

Наприкінці сімдесятих років XX століття виявився аварійний стан будинку. Ремонт будівлі радянськими методами більше нашкодив, аніж приніс користі. Тому, під тиском громадськості, будинок передали професійним реставраторам. Майже після двадцяти шести років ремонту і реставрації урочисте відкриття Палацу Бандінеллі відбулося 28 грудня 2005 року. Завдяки малюнкам, які збереглися з тих часів, відтворено стиль приміщення і навіть дизайн меблів. Зараз тут розміщують найрізноманітніші експозиції під егідою Львівського історичного музею, котрому й належить будинок.

12 грудня 2008 року, у рамках святкування 10-річчя внесення Ансамблю історичного центру Львова до списку світової спадщини ЮНЕСКО, в палаці Бандінеллі відбулося урочисте відкриття Музею пошти.

Архітектура

Кам'яний, з характерним витягнутим прямого гольником плану, триповерховий, з вузьким головним та довгим боковим фасадами. По горизонталі фасади чітко розчленовані карнизами, кути будівлі підкреслені рустом, вікна прикрашені сандриками. Збереглися елементи білокам'яної різьби на дверних та віконних отворах, готичні склепіння на першому поверсі. Вхід на головному фасаді обрамлений порталом, що зберіг свій первісний вигляд, як і праве від нього вікно, оздоблене фігурками дельфінів — символом успіху в торгівлі. Бічний фасад прорізаний асиметрично розташованим входом, розчленований довгими рядами вікон з трикутними та лучковими сандриками, що чергуються^[2].

Палац Бандінеллі
Палац Бандінеллі
Головний вхід до Палацу Бандінеллі з боку площі Ринок
Вхід до Палацу Бандінеллі з боку вул. Ставропігійської
Дельфіни навколо вікна зліва від головного входу
Вхід до палацу уночі
Палац Бандінеллі уночі
Інтер'єр

Примітки

↑ Христина Мураль (10 липня 2023). Львівський монетний двір, або де в середньовічному Львові карбували монети. leopolis.one. Архів оригіналу за 21 грудня 2024. Процитовано 1 травня 2012.
1 2 3 Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, 1985, с. 44.
↑ Зустріч зі Львовом, 1987, с. 48.

Джерела та література

Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 47—48.
Ілько Лемко. Східний бік площі Ринок: палац Бандінеллі (№ 2) // Львівська газета. — 2006. — № 55.
Жилой дом, пл. Рынок, 2 // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог в 4 томах / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 44. — 8000 прим.

Посилання

Львівський Історичний Музей. Кам'яниця Бандінеллі — Відділ воєнно-історичних пам'яток у Львові: історія, контакти, фото. welcome.lviv.ua. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 25 травня 2025.
Палац Бандінеллі (музей пошти). 3dmaps.com.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 25 травня 2025.
Палац Бандінеллі. lviv.travel. Архів оригіналу за 10 грудня 2024. Процитовано 25 травня 2025.
Палаццо Бандінеллі. lhm.lviv.ua. Львівський історичний музей. Архів оригіналу за 1 січня 2024. Процитовано 25 травня 2025.

49°50′33″ пн. ш. 24°1′57″ сх. д. / 49.84250° пн. ш. 24.03250° сх. д. / 49.84250; 24.03250

[:0-1] Христина Мураль (10 липня 2023). Львівський монетний двір, або де в середньовічному Львові карбували монети. leopolis.one. Архів оригіналу за 21 грудня 2024. Процитовано 1 травня 2012.

[FOOTNOTEПамятники_градостроительства_и_архитектуры_Украинской_ССР198544-2] 1 2 3 Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, 1985, с. 44.

[FOOTNOTEЗустріч_зі_Львовом198748-3] Зустріч зі Львовом, 1987, с. 48.

[1]

[2]

[3]

п о р Площа Ринок у Львові
центральна частина	Ратуша (№ 1)
східна сторона	Палац Бандінеллі (№ 2) • Кам'яниця Убальдіні (№ 3) • Чорна кам'яниця (№ 4) • Кам'яниця Лукашевичів (№ 5) • Кам'яниця Корнякта (№ 6) • Кам'яниця Шембека (№ 7) • Кам'яниця Бернатовичівська (№ 8) • Палац латинських архієпископів (№ 9) • Палац Любомирських (№ 10)
південна сторона	Кам'яниця Гайслярівська (№ 11) • Кам'яниця Юстгляцівська (№ 12) • Кам'яниця Алембеківська (№ 13) • Кам'яниця Венеційська (№ 14) • Кам'яниця Шимоновича (№ 15) • Кам'яниця Рорайського (№ 16) • Кам'яниця Францвенігівська (№ 17) • Кам'яниця Грацівська (№ 18) • Кам'яниця Пелчинська (№ 19) • Кам'яниця Бєльських (№ 20) • Кам'яниця Домбровського (№ 21) • № 22
західна сторона	Кам'яниця Шольц-Вольфовичів (№ 23) • Кам'яниця Массарівська (№ 24) • Кам'яниця Якубшольцівська (№ 25) • Кам'яниця Яншольцівська (№ 26) • Кам'яниця Фауербахівська (№ 27) • Кам'яниця Гепнерівська (№ 28) • Кам'яниця Коритовського (№ 29) • Кам'яниця Регульовського (№ 30) • Кам'яниця Мазанчівська (№ 31) • Торговий дім Ціпперів (№ 32)
північна сторона	Кам'яниця Кільяніщинська (№ 33) • Кам'яниця Авенштоківська (№ 34) • Кам'яниця Майдашевичівська (№ 35) • Кам'яниця Гєлазинівська (№ 36) • Кам'яниця Гросваєрівська (№ 37) • Кам'яниця Вільчківська (№ 38) • Кам'яниця Толочківська (№ 39) • Кам'яниця Зухоровичівська (№ 40) • Кам'яниця Гренсівська (№ 41) • Кам'яниця Седмирадських (№ 42) • Кам'яниця Роттендорфівська (№ 43) • Кам'яниця Бочковичівська (№ 44) • Кам'яниця «Під Оленем» (№ 45)

п о р Замки та палаци Львівської області‎
збережені	Тишкевичів (Броди) • Вільґельма Шмідта (Броди) • Бадені (Буськ) • Бруницьких (Великий Любінь) • Вишня (Фредрів-Шептицьких) • Гряда (Любомирських) • Жовква • Журавно (Скринських-Чарторийських) • Заклад (Скарбека) • Золочів • Кам'янка-Бузька (Мієрів) • Крукеничі (Дрогойовських) • Лівчиці (Лося) • Львів (арсенал) • Львів (лат. архієпископів) • Львів (р.-к. архієпископів) • Львів (Баворовських) • Львів (Бандінеллі) • Львів (Бесядецьких) • Львів (Бєльських) • Львів (Галицького намісництва) • Львів (губернаторів) • Львів (Дідушицьких) • Львів (Корнякта) • Львів (королівський арсенал) • Львів (Любомирських) • Львів (митрополитів) • Львів (Потоцьких) • Львів (Сапєг) • Львів (Сєменських-Левицьких) • Львів (Туркулів-Комелло) • Львів (цитадель) • Надиби (Тхуржницьких) • Неслухів (Дідушицьких) • Нижанковичі (Пані Грім) • Оброшине (архієпископів) • Олесько • Підгірці • Підгірці (Бруницьких) • Пустомити • Ракова (Козловецьких) • Роздол (Лянцкоронських) • Страхоцького (Рудники, Мостиська) • Свірж • Скелівка (Фельштин) • Сколе (Грьодлів) • Стара Сіль (Анна) • Тартаків (Урбанських) • Тулиголове (Балів) • Хирів (конвікт) • Чаплі • Червоне (Стшембошів) • Червоноград (Кристинопольський)	Свірзький замок
частково збережені	Броди • Дунаїв • Палац Потоцьких (Конюшків) • Поморяни • П'ятничани • Смереківка (Едерів) • Яворів
руїни	Винники • Добромиль • Комарно (Лянцкоронської) • Львів (Високий замок) • Муроване • Старе Село • Судова Вишня • Урич (Тустань)
повністю зруйновані	Андріївка • Белз • Білий Камінь • Борщовичі (Сємєнських) • Глиняни • Гологори • Городок • Деревня (Старжинських) • Жидачів • Журавно • Звенигород • Комарно • Крисовичі (Стадницьких) • Львів (Лева І) • Львів (Низький замок) • Малі Підліски (Папар) • Маркопіль • Міженець Любомирських) • Нова Скварява (Болоз-Антоневичів) • Пеняки • Підтемне • Поляни (Риків) • Радехів (Бадені) • Сокаль • Спас • Стрий • Тартаків • Ушковичі (Пєжхалів) • Хоробрів (Крушевських) • Щуровичі