Палац Потоцьких (Конюшків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палац Потоцьких
Палац Потоцьких Конюшків.jpg
Палац Потоцьких (сучасний стан)
Палац Потоцьких. Карта розташування: Україна
Палац Потоцьких
Палац Потоцьких
Палац Потоцьких (Україна)
Інформація
Країна Україна
Територіальна одиниця Львівська область
50°08′47″ пн. ш. 25°07′13″ сх. д. / 50.14639° пн. ш. 25.12028° сх. д. / 50.14639; 25.12028
Засновник Станіслав Потоцький
Час заснування XVIII ст.
Сучасний стан руїна
Розташування Конюшків, Львівська область

Палац Потоцьких — будівля XVIII ст., розташована у селі Конюшків Бродівського району Львівської області.

Історія[ред. | ред. код]

Палац споруджений у XVIII ст. на північно-східній околиці села Станіславом Потоцьким, у володіння якого входили місто Броди та довколишні села. Навколо палацу був закладений парк та споруджені допоміжні господарські будівлі.

28 вересня 1770 р. під час судового поділу володінь Станіслава Потоцького між його нащадками місто Броди з навколишніми селами, в тому числі село Конюшків з палацом, перейшли у власність наймолодшого сина Станіслава — Вінцентія Потоцького. У 1826 р. палац успадкував син Вінцентія — Францішек Потоцький, що у 1834 р. продав його родині Молодецьких.[1]

Близько 1900 р. палац у Конюшкові належав підприємцю Вільгельму Шмідту, який мав багато маєтків на території Брідщини і розбудовував на території краю численні промислові об’єкти. В цей час, на початку 1900-их років, у Конюшкові були збудовані господарські споруди так званого фільварку, що знаходяться неподалік палацу, та цей самий житловий будинок для робітників, при сільській вулиці.[2]

У радянський час споруда використовувалася як клубна культурно-освітня установа, гуртожиток. Відповідно були проведені зміни (перебудови) в інтер'єрі, змінено форму покрівлі. Певний час будівля колишнього палацу використовувалася як звичайний житловий будинок, але через відсутність постійного догляду, споруда почала нищитися. В останні роки об'єкт руйнується й потребує капітального ремонту та реконструкції.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]