Палац Рас Аль-Тін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палац Рас Аль-Тін

31°11′58″ пн. ш. 29°52′07″ сх. д. / 31.19963888891666670° пн. ш. 29.868833333361113347° сх. д. / 31.19963888891666670; 29.868833333361113347Координати: 31°11′58″ пн. ш. 29°52′07″ сх. д. / 31.19963888891666670° пн. ш. 29.868833333361113347° сх. д. / 31.19963888891666670; 29.868833333361113347
Країна  Єгипет
Розташування Александрія
Тип палац
Стиль неоренесанс
Архітектор Pietro Avoscanid
Дата заснування 1847

Палац Рас Аль-Тін. Карта розташування: Єгипет
Палац Рас Аль-Тін
Палац Рас Аль-Тін
Палац Рас Аль-Тін (Єгипет)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Палац Рас-Ель-Тін (араб. قصر رأس التينQaṣr Ras Al Tīn, буквально «Палац мису Фіг») — палац на узбережжі Середземного моря в Олександрії, Єгипет. Це одна з офіційних резиденцій Президента Єгипту.

При династії Єгипту та Судану Мухаммеда Алі це був королівський палац. Палац Рас Ель Тінь — найстаріший королівський єгипетський палац, який досі використовується.

Історія[ред. | ред. код]

Палац розташований в кварталі Рас-ель-Тінь ​​в Олександрії, звідки відкривається вид на західну гавань міста. Він був побудований на мисі, який в античності був місцем острова Фарос. Палац має давню історичну асоціацію з єгипетськими роялті. Це один з небагатьох палаців Єгипту, який свідчить про започаткування тривалої династії Мухаммеда Алі Мухаммеда Алі-паші (рр. 1805—1848) на початку 19 століття. Мухаммед Алі замовив ряд закордонних архітекторів та інженерів на проектування та будівництво палацу. Будівельна діяльність розпочалася в 1834 році, для завершення оригінальної конструкції в 1845 році знадобилося одинадцять років. Додаткові роботи та спорудження додаткових крил тривали ще два роки до 1847 року, коли вона була офіційно відкрита.[1]

Побудований на підйомі над гавані і отриманий класичним портиком, палац є однією з ряду будівельних розробок в Олександрії, ініційованих Мухаммедом Алі. Кажуть, що традиція є місцем переговорів між Мухаммедом Алі та адміралом сером Чарльзом Нап'єром під час кризи Сходу 1840 року. Палац використовувався як королівська дачна династія Мухаммед Алі . Під час англо-єгипетської війни 1882 року в палаці розмістилася британська десантна партія на чолі з капітаном Джекі Фішером. Фішер описав це як «дуже розкішне, але маса бліх і бруду». База гідропланів була створена поруч із палацом в період панування Британії в Єгипті як частина англійської військово-морської бази в Олександрії. Після Єгипетської революції 1952 року передостанній монарх Єгипту та Судану, король Фарук, шукав притулку в палаці, щоб переховатись від переслідування. Палац Рас-Ель Тин знаходився прямо в гавані Олександрії під гарматами військових кораблів ВМС Єгипту, оскільки ВМС залишилися вірними йому. Тому він 25 липня змусив свою вірну суданську гвардію, будувати барикади навколо палацу. В той же день палац був оточений військами, які намагалися його штурмувати, після кількох годин боїв, Кафері зміг домовитись про припинення вогню. 26 липня 1952 року король Фарук підписав своє зречення в палаці і вийшов з палацу, щоб покинути Єгипет і піти в заслання.[1][2]

Використання[ред. | ред. код]

Офіційно сад відкритий для публіки, але не сам палац. Рас-Ель-Тін використовується як військово-морська база в останні роки для проведення державних гостей та заходів. Громадського музею немає, на відміну від королівських садів палацу Монтаза та музею, також в Олександрії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Stadiem, William (1991). Too rich: the high life and tragic death of King Farouk (англ.). Carroll & Graf Publishers. с. 23—25. ISBN 978-0-88184-629-4.
  2. Кильберг, Х. И. (1937). Восстание Араби-Паши в Египте: антибританское национально-освободительное движение в Египте в 1879-1882 гг (рос.). Изд-во Академии наук СССР. с. 171—173.