Палац Розумовського (Глухів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Глухівський палац
Hluxiv. Palac Kyryla Rozumovśkoho.png
Фасад і план гетьманського палацу за О. Лазаревським.

51°40′29″ пн. ш. 33°54′48″ сх. д. / 51.67472222224977685° пн. ш. 33.913333333360775° сх. д. / 51.67472222224977685; 33.913333333360775Координати: 51°40′29″ пн. ш. 33°54′48″ сх. д. / 51.67472222224977685° пн. ш. 33.913333333360775° сх. д. / 51.67472222224977685; 33.913333333360775
Статус втрачена пам'ятка
Країна

 Україна

Розташування Герб Глухова.png Глухів
Тип будівлі палац
Архітектурний стиль європейське бароко
Архітектор Квасов Андрій Васильович, Мергасов Іван Стахеєвич
Будівництво 1749 — 1757
Палац Розумовського (Глухів). Карта розташування: Україна
Палац Розумовського (Глухів)
Палац Розумовського (Глухів) (Україна)

Глухівський палац Розумовського — гетьманський палац, основна частина якого збудована 1757 року, у передмісті Глухова Веригине. Свого часу був будівлею, що добре охоронялася. До кінця так і не був добудований. У 1784 році знищений вогнем.

Історія[ред. | ред. код]

Див. також: Історія Глухова.
Пам'ятник Кирилу Розумовському у дореволюційному Глухові

23 травня 1748 року у Глухові сталась пожежа, яка за лічені години знищила майже всю міську забудова та більшість укріплень. Указом Сенату від 28 червня 1748 року передбачалося вперше в Україні відбудувати місто за єдиним регулярним планом із прямими вулицями та провулками. Відбудовувати Глухів по запрошенню Кирила Розумовського прибув архітектор з Санкт-Петербургу Андрій Квасов, який разом з Іваном Мергасовим розробили у 1749 році план Глухова — проект гетьманських «палат італійської архітектури» в стилі бароко і керували подальшою забудовою міста. Передбачалося, що окрасою столиці стане гетьманський палац. Згідно з планом у місті було споруджено церкву, два пансіоната для дітей шляхетства, бібліотеку, оперу, а у передмісті Глухова Веригіні — палац гетьмана.

Будівництво палацу Розумовського розпочалось 1749 року і тривало досить довго аж до 1757 року. Новоспоруда, хоча й буда дерев'яною, але не повинна була поступатися петербурзьким і московським. Зразком для гетьманського палацу слугував палац у селі Перові під Москвою, запроектований царським придворним архітектором Варфоломієм Растреллі. Та нова конституція не відповідала перебірливому смаку гетьмана. Кирило Розумовський писав у 1757 році канцлеру Михайлу Воронцову «Гнусное место глуховское, на котором я построился уже было и немало, и при том по сырости, низости и болотной земле почти уже деревянное строение, не впору строенное и скороспешно худыми плотниками (…) до того меня напоследок привели, что единственно для здоровия, которое дом мой глуховский весьма повреждает, принужден нынешнего лета зачать каменный дом в Батурине».[1] На превеликий жаль, будівництво палацу так і не було завершене. Він був знищений страшною пожежею у ніч з 7 на 8 серпня 1784 року.[2]

Планування Глухова XVIII століття збереглося й донині та легко впізнається в сучасних візерунках, утворених вулицями, площами, скверами та парками теперішнього міста.[3]

Опис палацу[ред. | ред. код]

Дерев'яний палац належав до стилістики європейського бароко, а конкретніше — до його динамічного напрямку, до якого тяжіла творчість Франческо Бартоломео Растреллі, на яку взорувався Андрій Квасов, проектуючи цю споруду. В будівлі давали бенкети, влаштовували бали, концерти, ставили трагедії Шекспіра і комедії Мольєра, пасторалі, діяв балет. Також тут виступали оперні співаки з Італії і повсюди звучала музика.[4] В палаці, як реліквія, зберігався одяг, в якому юний Розумовський пас худобу — гетьман любив показувати ці лахміття високим гостям.

При глухівському гетьманському дворі була чудова бібліотека, відкрився театр в якому розпочався шлях у велике мистецтво багатьох акторів і співаків, зокрема Г. Головні та М. Полторацького, збудована припалацова церква, була відкрилата співацька школа.

Палац Розумовського охороняла кінна гвардія в гарній зеленій формі.

Примітки та посилання[ред. | ред. код]

  1. Лазаревский А. Гетманские дома в Глухове // Киевская старина. — 1898. — № 1. — С. 166.
  2. Стаття «Глухів» на сайті Замки і храми України
  3. Стаття «История Глухова» на сайті Городинфо(рос.)
  4. Стаття «У Глухові, у городі…» на неофіційному сайті міста Глухова

Джерела[ред. | ред. код]