Галерея Спада
| Галерея Спада Palazzo Spada | |
|---|---|
 | |
| 41°53′39″ пн. ш. 12°28′19″ сх. д. / 41.89419444447177199° пн. ш. 12.47194444447177730° сх. д.Координати: 41°53′39″ пн. ш. 12°28′19″ сх. д. / 41.89419444447177199° пн. ш. 12.47194444447177730° сх. д. | |
| Країна | Італія |
| Місто | Рим |
| Розташування | Італія |
| Тип |
національний музей нерухомість художня галерея[1][2] археологічний музей[1][3] Italian national museumd[1] і Q124830411?[2] |
| Тип будівлі | Палац |
| Площа | 600 квадратний метр[3] і 600 квадратний метр[4] |
| Стиль | маньєризм |
| Дата заснування | 1540 |
  Галерея Спада Галерея Спада (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Галерея Спада ( італ. Palazzo Spada) — картинна галерея, розташована в палаці Спада XVI–XVII століть в місті Рим. В палаці також розташована Державна Рада Італії.
XVI століття[ред. | ред. код]
Первісно палац був побудований 1540 року для кардинала Джироламо Каподіферро (1501–1559) (архітектор Вартоломей Бароніно, в стилі маньєризму). Вільне ставлення до архітектоніки і ревізія спадку доби Відродження обумовили протиріччя в декорі фасаду. Його перший поверх вкритий важким рустом, трактованим як підмурки для легких верхніх поверхів. Логічним було б створення колон чи пілястр на таких підмурках, як то є в Чернінському палаців Празі. В Римі склалася дещо інша традиція з декоруванням фасадів тільки віконними отворами і акцентованим порталом входу. Все це має і фасад палаццо Спада, але верхні поверхи рясно вкриває ліплений декор з гірляндами і рельєфами, скульптурами в нішах у міжвіконних проміжках. Надлишковий декор — характерна особливість як вуличних, так і дворових фасадів палацу.
XVII століття[ред. | ред. код]
У 1632 році палац придбав кардинал Бернардино Спада, який почав перебудови і пристосування згідно з новими модами. До перебудов залучили архітектора Франческо Борроміні, що створив архітектурну декорацію — у вигляді перспективної галереї. Математичні розрахунки проекта створив Джованні Марія да Бітонто.
Галерея справляє враження протяжної споруди довжиною 35–37 метрів, тоді як її реальна протяжність — всього вісім метрів. Використані скорочення висоти колон і акцент — скульптура в кінці її отвору, висота якої — 60 сантиметрів.
-
Майдан Кародіферро і палац Спада -
Вночі -
-
Садок -
-
Галерея в техніці тромплей -
Картинна галерея[ред. | ред. код]
Створення приванних картинних галерей — ще одна особливість палацового побуту XVI–XVII століть. Був заклопотаний створенням картинної галереї і новий власник палацу разом з братом — Віргіліо Спада. Прихильністю братів Спада користувався римський художник, представник римського бароко, Ніколо Торніолі. Кардинал придбав сім картин художника для власної картинної галереї і ще три по смерти художника. На відміну від релігійних композицій в церкві Святої Петронілли, що загинули в пожежі, картини в галереї Спада збереглися. В картинній галереї палацу також представлені твори інших митців, серед яких — Андреа дель Сарто, Тіціан, Альбрехт Дюрер, Гвідо Рені, Гверчіно, Сальватор Роза, Караваджо, Пітер Пауль Рубенс, Парміджаніно, Аннібале Каррачі, Доменікіно, Франческо Солімена,Артемізія Джентілескі тощо.
-
Артемізія Джентілескі. «Мадонна з немовлям» -
Гверчіно. «Смерть цариці Дідони» -
Джачінто Кампанья. «Викрадення Єлени Прекрасної» -
Мікеланджело Черквоцці. «Повстання Мазаньєлло в Неаполі» -
Ніколо Торніолі. «Гурток астрономів» -
Гвідо Рені. «Кардинал Бернардино Спада» -
Тиціан. «Портрет музиканта»
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ↑ а б ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
Джерела і ресурси інтернету[ред. | ред. код]
- Галерея Спада, en, ital [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Галерея Спада
|
