Палац Фарнезе (П'яченца)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палац Фарнезе
італ. Palazzo Farnese (Piacenza)
фасад вибудованої частини плацу і парк
фасад вибудованої частини плацу і парк
45°03′20″ пн. ш. 9°41′45″ сх. д. / 45.05570000002777675° пн. ш. 9.69610000002777639° сх. д. / 45.05570000002777675; 9.69610000002777639Координати: 45°03′20″ пн. ш. 9°41′45″ сх. д. / 45.05570000002777675° пн. ш. 9.69610000002777639° сх. д. / 45.05570000002777675; 9.69610000002777639
Країна Італія Італія
Місто П'яченца, Італія
Тип художня галерея і військовий музей[d]
Тип будівлі палац
Стиль маньєризм, раннє бароко
Автор проекту Джакомо да Віньола (1507-1573)
Будівництво 1352 р. 1561 р.-1602 р.—.
Основні дати:
14 ст.
Будівлі:
фортеця, палац, почесний двір, апартаменти Раннуччо ІІ Фарнезе
Статус  міській музей, пам'ятка архітектури
Стан відносно задовільний
Адреса Piazza Cittadella, 29

Палац Фарнезе. Карта розташування: Італія
Палац Фарнезе
Палац Фарнезе
Палац Фарнезе (Італія)
CMNS: Палац Фарнезе на Вікісховищі


Палац Фарнезе (П'яченца)(італ. Palazzo Farnese (Piacenza) ) — величний палац для князівського роду Фарнезе у італійському місті П'яченца (залишився недобудованим).

Історія до 16 ст.[ред. | ред. код]

На північному боці за середньовічним тоді містом неподалік від берега річки По вибудували 1352 року невелику фортецю. Замовником фортеці був Галеаццо ІІ Вісконті (1320-1378), тодішній герцог Мілана. Місце вважали статегіно важливим, бо дозволяло контролювати і місто, і прилеглу місцевість.

Невеличка фортеця випадково збережена до 20 ст.

Історія в 16 ст. Проект архітектора Віньоли[ред. | ред. код]

Джованні Федеріко Бонцаньї. «Герцог Пармський П'єрлуїджі Фарнезе (1503-1547)»

1545 року папа римський Павло ІІІ, скориставшись слабкістю Міланького герцогства, загарбав міста Парма і П'яченца та прилеглі землі і передав їх під владу власного сина П'єрлуїджі Фарнезе (1503-1547). Останній обрав власною резиденцією невеличку фортецю, вибудовану ще Вісконті, єдину на той час у місті. Мала і непарадна, вона не задовольняла амбітного володаря і він ініціював її перебудову у більшу. П'єрлуїджі Фарнезе дав замову на проекти скульптору і архітектору Мікелнджело Буонарроті та Антоніо да Сангалло, скориставшись підтримкою папи римського. Але у місті спалахнуло повстання проти загарбників Фарнезе, П'єрлуїджі Фарнезе був убитий, а місто захопив міланський губернатор Мілана Ферранте Гонзага від імені іспанського короля Карла V.

Син П'єрлуїджі, Оттавіо Фарнезе, швидко перейшов на бік короля Карла V і залишив таким чином статус герцога за собою. Аби зміцнити власний стан, пошлюбився із донькою Карла V Маргаритю Австрійською і отримав Герцогство Пармське у владу. Провінційна П'яченца була покинута, а резиденцію перенесли у місто Парма.

Про П'яченцу не забули, але необхідність будувати нову фортецю там відпала через військовий союз із Карлом V та захистом його армією. У П'яченці вирішили побудувати розкішний палац нового типу. Проект створив папський архітеттор Джакомо да Віньола, а реалізовував його місцевий архітектор Франческо Пачотто (1521-1591).

За проектом архітектора Віньоли мав виникнути величний палац з внутрішнім двором неподалік від фортеці Вісконті, котра ставала його частиною. Родзинкою палацу мав стати театр просто неба за зразком античних. Вигляд внутрішнього двору з театром просто неба був поданий у проекті та у архітектурній моделі майбутнього палацу.

Проект і малюнки палацу Джакомо да Віньола 1561 року відіслав на вивчення і затвердження володарям герцогства Пармського.

Історія в 17 ст.[ред. | ред. код]

Вибудована частина внутрішнього двора з галереями і нішами

Будівницто тривало лише до 1602 року, коли ситуація змінилась. Необхідність будувати розкішний і завеликий палац відпала. Володарі задовольнились вибудованою частною без театру просто неба. Гроші почали витрачати не на амбітний архітектурний проект, а на комфортне життя і придбання предметів розкошів (коштовні меблі, картини, арраси і гобелени, новий декор палацових кімнат і залів). Недобудовний внутрішній двір нікого не хвилював і від амбітних мрій залишився лише корпус з галереями та нішами, вибудований з червоної цегли.

Події 18-20 ст.[ред. | ред. код]

З трьох братів Одоардо, Антоніо та Франческо Фарнезе лише Одоардо мав доньку Єлизавету, два інші не мали спадкоєців. Згодом Єлизавета стане другою дружиною короля Іспанії Філіпа V Бурбона. Антоніо Фарнезе помер 1731 року і чоловіча лінія Фарнезе увірвалась. Права спадку перейшли до старшого сина короля Іспанії Філіпа V та Єлизавети — Карла Бурбона. Він і став формально герцогом Пармським. По 1734 року йому запропоували трон короля Неаполя та Сицилії в обмін на відмову від герцогства Пармського. Останнє передавали під владу королів Австрії. Карл Бурбон, іспанський принц, однак вважав себе нащадком роду Фарнезе і не бажав віддавати австрійцям палацове майно у П'яченці. Він дав наказ вивезти все, що тільки можна було вивезти і передав австрійцям порожній палац з ліпленим декором і фресками деінде.

Так у Неаполь були перевезені картинна галерея з портретами роду Фарнезе, розкішні меблі, килими і гобелени, всі скульптури і навіть ліжка. Всі ці речі згодом опиняться у палаці Каподімонте у Неаполі.

1748 року за Аахенською угодою Пармське герцогство повернули нащадкам роду Фарнезе. Володарем став брат Карла і принц Філіп Бурбон. Філіп намагався повернути собі і колекції Фарнезе, розкішні меблі, скульптури і картини, але король Неаполя та Сицилії уперто мовчав, бо це було лише його майно. Лише пізніше за втручання у родинну сварку короля Франції Людовика XV були повернуі декотрі меблі і дрібниці. Палац у П'яченці тривалий час залишався спустошеним. Не краще було і після захоплення міста 1803 року вояками Наполеона Бонапарта.

1822 року, коли П'яченца знову перейшла до Австрійської корони, порожній палац віддали під казарми австрійських вояків. По закінченні 2-ї світової війни порожній палац взагалі зробили прихистком для безпритульних...

Наприкінці 20 ст.[ред. | ред. код]

Заклади, розташовані у палаці в 20 ст.[ред. | ред. код]

  • Археологічний музей (П'яченца)
  • Музей візків і карет
  • Музей зброї
  • Картинна галерея
  • Музей Рісорджименто
  • Міський архів

Історичні інтер'єри палацу[ред. | ред. код]

Palazzo Farnese - appartamento stuccato di Ranuccio II 06.JPG

Обрані експонати в міському музеї «Палац Фарнезе»[ред. | ред. код]

Худ. Камілло Бокаччіно (1505-1546). «Давид з головою велетня Голіафа», 1530 р.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Фарнезе (П'яченца)

Джерела[ред. | ред. код]