Палац Чацьких (Боремель)
| Палац Чацьких (Боремель) | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
|
Центральна частина палацу Чацьких. Графічна реконструкція О.Л. Михайлишин | ||||
|
50°28′11″ пн. ш. 25°11′56″ сх. д. / 50.46972° пн. ш. 25.19889° сх. д. | ||||
| Тип | палац | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Рівненська область, Боремельська громада | |||
| Архітектурний стиль | Бароко | |||
| Архітектор | ||||
| Замовник | Францішек Чацький | |||
| Матеріал | камінь, цегла | |||
| Будівництво | 1781 — 1782 | |||
| Стан | руїна з 1850 року | |||
  Палац Чацьких (Боремель) (Україна) | ||||
 | ||||
Палац Чацьких — палац родини Чацьких поблизу села Боремель у Демидівському районі Рівненської області на правому березі річки Стир. Був побудований Францішеком Чацьким наприкінці 18 століття на місці слов'яно-руського городища Х - ХІІІ ст. До сьогодення не зберігся[1].
Історія[ред. | ред. код]
Францішек Чацький (син Міхала Героніма[2]) у недавно побудованому палаці 1 грудня 1781 року розкішно прийняв польського короля Станіслава Августа Понятовського, коли той мандрував від Кременця. Будівля була зруйнована під час листопадового повстання, в битві за участю солдатів генерала Юзефа Дверницького і російських військ під командуванням генерала Рідигера[3].
Вигляд[ред. | ред. код]
У двоповерховому палаці було понад 50 кімнат, багата картинна галерея і одна з найбільших на Волині бібліотека. Замість звичайного даху нагорі палацу було збудовано літній сад. Для цього на даху було збудовано чавунну галерею, обведену навколо позолоченими перилами. Сад складався з оранжерейних рослин і дерев, які влітку виносили на цю галерею. Навколо цих екзотичних рослин у довгих коритах, наповнених землею, були посаджені заморські квіти різних сортів. Також там у дротяних сітках, непомітно встановлених навколо дерев, літали різні заморські птахи. Далі у ваннах, зроблених з литого скла і наповнених водою, плавали різні диковинні риби. В саду жило також декілька мавп, які викликали справжній жах і подив у слуг палацу і навколишніх мешканців. Вигляд цієї галереї, що являла собою справжній повітряний сад, був просто вражаючий. У самому палаці багато кімнат було оздоблено позолотою та заморськими породами дерев.
З південного боку палацу, в напрямку річки Стир, англійським садівником Денісом Макклером був розбитий розкішний парк. Симетрично посаджені дерева, вимощені різнокольоровими камінцями стежинки, прекрасні клумби квітів живописно складені у гірлянди[4].
Легенди[ред. | ред. код]
Палац Чацьких на всю округу славився і своїми підземними ходами. В період середньовіччя, коли небезпека нападу ворога існувала майже весь час, вони неодноразово зберігали своїм власникам життя в часи небезпеки.
Стародавні перекази про підземні ходи Боремельського палацу просто вражаючі. Вони свідчать, що містечко було фактично пронизано ними. Ходи вели від палацу до костелу, у кількох місцях виходили до Стиру. Найбільшим був хід, що з'єднував палац з сусіднім містечком Перемиль (це приблизно 12 км), по якому пан Чацький іноді їздив візком, запряженим парою коней, по обидва боки якого бігли молоді дівчата з запаленими смолоскипами. У дівчат було підрізане сухожилля на ногах, щоб не відчували втоми. Можливо, це і легенди, адже, щоб прокопати такі тунелі, потрібні були колосальні затрати робочої сили, часу і коштів. Проте чого тільки не робили пани ради своєї безпеки і задоволення власних амбіцій. Але легенди про підземні ходи мають і своє підтвердження.
Фактично до 60-х років минулого століття на території Боремля дуже часто зустрічалися глибокі провали в землі, в яких було видно цегляну кладку. Через небезпеку, яку вони становили для життя людей і їх майна, провалля були засипані. Вони так і не були досліджені вченими. На сьогодні залишився лише один з фрагментів підземного ходу, який місцевий житель використовує як льох, відгородивши цегляною стіною потрібний йому простір.
Сучасний стан[ред. | ред. код]
На сьогодні охоронні межі втраченої пам'ятки не визначені, активно проводиться забудова. Місцева влада утримується від будь-яких дій. Неодноразово науковці піднімали питання щодо необхідності охорони території, де раніше був палац і проведення ретельного дослідження. Однак на це бракує коштів[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бухало, Олексій. Так було про Боремель (укр) . РТБ. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ Dembowska M. Czacki Michał Hieronim, h. Świnka (1693—1745?) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — Т. IV/1, zeszyt 16. — S. 143. (пол.)
- ↑ Електроапаратна, Хроніки Любарта вул; 3; Луцьк; Україна (30 листопада 2018). Палаци Волині: Боремель. Хроніки Любарта. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ Боремель. castles.com.ua. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ Фундаменти на артефактах. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 травня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бурець-Струк Н., Матвійчук О, Рівненщина туристична. Путівник. — К. : Світ успіху, 2007. — С. 46—48.
- Івченко А. С., Пархоменко О. А. Україна. Фортеці, замки, палаци... — К. : Картографія, 2009. — 600 с., 1091 іл. — С. 198—200.
- М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні. — К. : Центр учбової літератури, 2007. — С. 53.
- Цинкаловський Олександер. «Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник Волині і Волинського Полісся) від найдавніших часів до 1914 p.». Вінніпеґ, 1984.
| |||||||||||
| ||||||||||||||||
