Палац Шляйсгайм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Палац Шляйсгайм
Schloss Schleißheim
Neues Schloss Schleissheim Westseite-1.jpg

48°14′55″ пн. ш. 11°34′06″ сх. д. / 48.248750° пн. ш. 11.568389° сх. д. / 48.248750; 11.568389
Статус Музей
Статус спадщини Baudenkmal[d]
Країна

Німеччина Німеччина

Розташування Околиця Мюнхена, Баварія
Архітектурний стиль Бароко
Засновано 1 січня 1598
Будівництво 1597 — 1726
Сайт schloesser-schleissheim.de
Палац Шляйсгайм is located in Німеччина
Палац Шляйсгайм
Палац Шляйсгайм (Німеччина)

CMNS: Палац Шляйсгайм на Вікісховищі

Палац Шляйсгайм (нім. Schloss Schleißheim) — палацово-парковий ансамбль епохи бароко в Обершляйсгаймі, околиці Мюнхена. Палац був літньою резиденцією Віттельсбахів, правителів Баварії.

Палаци[ред.ред. код]

Старий палац Шляйсгайм[ред.ред. код]

Старий палац Шляйсгайм
Парк

Історія Шляйсгаймського палацу почалась в 1597 році із заснування герцогом Вільгельмом V (15481626) неподалік від палацу Дахау заміського будинку. З того часу залишились центральна брама і вежа з годинником.

У 1616 році власником садиби становиться син Вільгельма курфюрст Максиміліан I. У 16161623 роках він збудував так званий Старий палац, проект якого був розроблений архітектором Генріхом Шеном Старшим і Гансом Крумппером.

Зовнішнє подвір'я палацу називається Вільгельмшоф (Wilhelmshof), внутрішнє — Максиміліаншоф (Maximilianshof).

Після серйозних руйнувань під час Другої світової війни палац був повністю відновлений. Був збережений ліпний декор каплиці Вільгельмкапелле.

У Старому палаці експонуються дві постійні виставки, присвячені релігійній культурі та історії Прусії.

Палац Люстгайм[ред.ред. код]

Палац Люстгайм
Північний павільйон

У 16841688 роках для Максиміліана II Емануеля та його першої дружини, австрійської принцеси Марії Антонії за проектом Енріко Дзуккаллі був побудований палац Люстгайм, вілла із садом в італійському стилі.

У центрі будівлі знаходиться велика бeнкетна зала. Фрески розписані Йоганном Антоном Ґумппом, Франческо Роса та Іоганном Андреасом Трубілліо.

З 1968 року у палаці знаходиться значна колекція мейсенської порцеляни, яку перевершує тільки Музей порцеляни в Цвінґері (Дрезден).

Навколо палацу зведені два павільйони: каплиця (Renatus Chapel) 1686 року, перетворена Дзуккаллі в павільйон і північний павільйон-конюшня, побудований для улюблених коней курфюрста Макса Емануеля.

Новий палац Шляйсгайм[ред.ред. код]

У 17011704 роках за проектом Дзуккалі був збудований Новий палац у стилі бароко. Роботи припинились у ході війни за іспанську спадщину. У 17191726 роках Йозеф Еффнер продовжив будівництво.

Новий палац — характерний приклад «малих версалів», що будувалися німецькими правителями в XVIII столітті.

Картинна галерея[ред.ред. код]

У палаці виставлені картини доби бароко, що належать Баварському державному зібранню картин. Галерея складається з творів фламандських художників Пітера Пауля Рубенса та Антоніса ван Дейка, італійців Гвідо Рені, Луки Джордано, Гверчіно, Карло Сарачені, Алессандро Туркі, Карло Дольчі і П'єтро да Кортона, німців Йоахима Зандрарта, Іоганна Генріха Шенфельда, Йоганна Карла Лота та іспанських художників Алонсо Кано і Хосе де Рібера.

Парк[ред.ред. код]

Великий парк — один з небагатьох збережених барочних садів у Німеччині. Парк з каналами і гаями був розпланований Дзуккаллі, а великий квітник і водоспади — Домініком Джірардом, учнем Андре Ленотра.

Новий палац Шляйсгайм

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]