Палаш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Палаш (угор. pallos, пол. Palasz, нім. Pallasch, від тур. pala — меч, кинджал[1]) — рублячо-колюча довгоклинкова зброя з прямим клинком півторабічного заточення (рідше двосічним або однолезовим) широким до кінця зі складним ефесом. Перехідна форма від меча до шаблі.

Палаш став наступним етапом розвитку меча, більш пристосованим до швидких маневрених сутичок. Полегшення клинка відбулося за рахунок відмови від другого леза, також зазнало модифікації, більшого нахилу у бік рублячої частини, руків'я. На озброєнні руського війська з'явився наприкінці X-поч. XI ст.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Палаш». Военно-энциклопедический словарь. Москва, 1984 г. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Бережинський В. Г. Мілітарія Київської Русі — К.: «Стародавній Світ», 2014. — 370 с. (83-88 с.) ISBN 978-966-2606-23-6.