Палицин Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паліцин Олександр Олександрович
Palicin.jpg
Народився 1748(1748)
Новгородська губернія[джерело?]
Помер 1816(1816)
Попівка, Сумський повіт
Діяльність поет
Відомі учні М. Ф. Алфьоров, В. Ярославський, С.Глінка

Олекса́ндр Олекса́ндрович Па́лицин ( частіше зустрічається форма прізвища Палі́цин; *1748 — †1816)  — просвітник, перекладач, поет, архітект, колекціонер, громадський діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

  • Уродженець Новгородчини. Найбільше вірогідна дата народження - 12 вересня (30 серпня за ст.стилем) 1748 р. Дитинство пройшло в дідовому маєтку Званці на р.Волхов. У підлітковому віці навчався у шляхетському кадетському корпусі (м. Санкт-Петербург). Отримав посаду ад'ютанта фельдмаршала Рум'янцева-Задунайського . Учасник першої російсько-турецької війни. Після Кагульської битви вимушений вийти у відставку. З 1792 р. і до самої своєї смерті мешкав на хуторі Попівка Сумського повіту Харківської губернії (зараз - частина села Залізняк, Сумська область). Двічі (1795 р., 1798 р.) обирався повітовим маршалком дворян Сумського повіту.

Архітектура[ред. | ред. код]

Із архітектурних пам'яток Паліцина відомі побудовані за його проектами:

  • Свято-Троїцька церква у с. Славгород - 1807 р.;
  • Храм Різдва Пресвятої Богородиці у с. Кам'янка - 1800 р.;
  • Храм Іоанна Предтечі у с.Штепівка - 1811 р.;
  • Храм Різдва Пресвятої Богородиці у с.Боромля - 1811 р.;
  • Троїцький храм у с.Одринка - 1799 р.;
  • Храм Архангела Михайла у с. Рокитне - 1805 р.;
  • Храм Архангела Михайла у с.Радомля - 1801 р.;
  • Будинок І. Кондратьєва у с.Залізняк - 1807 р.;
  • Будинок генеральші П.Штеричевої у с.Баси - 1797 р.;
  • Копія будинку П.Штеричевої у Харкові - 1800 р.;
  • Бесідка для купця М.Мєдвєдьєва у Сумах - 1803 р.;
  • Будівлі поміщиків Кондратьєвих у с.Низи - 1802 р.;
  • Будинок поміщика О.Шидловського у с.Кам'янка - 1808 р.;
  • Окремі будівлі паркового ансамблю у Старому Мерчику (садиба Шидловського) - 1801 р.;
  • Окремі будівлі маєтку М.Камбурлєя у с.Хотінь - 1800 р.

Деякі дослідники відносять до справи рук Паліцина проект Свято-Успенського храму у с.Верхня Сироватка (1812 р., на будівлі церкви є табличка з таким ствердженням), хоча, скоріше, це проект його учениці - Катерини Алфьорової ("Прівєти").

Просвітництво[ред. | ред. код]

  • Керівник літературно-мистецького, просвітницького гуртка, в якому займалися архітектурою, перекладацькою діяльністю, художнім мистецтвом, гравіюванням; до відкриття Харківського університету гурток виконував роль своєрідного вищого навчального закладу для дітей місцевих дворян. Сам Паліцин називав цей гурток «Попівською академією».

Паліцин здійснив перший в Україні віршований переспів «Слова о полку Ігоревім» (1807 р.), написав критичний твір «Послание к Привете, или Воспоминание о писателях моего времени» (1807 р.), почав писати поему "Димитрий Донской" (1808 р., публікувалась тільки перша частина). Відомий, як перекладач творів французьких просвітників, переклав: «Новая Элоиза» Ж. Ж. Руссо, «О составлении ландшафтов...» Р.Л. де Жерардена, «Дифирамб на бессмертие души» Деліля, «Времена года» Ж.Ф. де Сен Ламбера, "Независимость писателя" Мільвуа. Деякі дослідники вважають, що перекладав і Вольтера. Автор близько двох десятків послань, опублікованих у журналах "Улей", "Руской вестник", "Вестник Европы". Збирав колекцію художніх полотен, офортів, гравюр, естампів, книг.

  • Олександр Паліцин - один із ініціаторів створення Харківського університету (1805 р.)  — першого на Лівобережній Україні. У 1809 р. О.Паліцина обрали почесним членом Харківського університету, а в 1817 р. — членом Товариства Наук, яка існувала при Харківському університеті.

Друзі та учні[ред. | ред. код]

  • Найближчими друзями О.Паліцина були відомі особистості кінця XVIII - початку ХІХ ст.: В.Н.Каразін, В.В.Капніст, Є.О.Васильєв, І.Ф. Богданович, А.І.Кардашевський, В.А.Ушаков, ін. Також, практично всі місцеві поміщики: Кондратьєви, Шидловські, Надаржинські, Рахманови, Камбурлєй, Алфьорови, Кардашевські, Подольські, Романови, Подгоричані, Штеричеві, та ін.
  • Найбільш відомі учні Паліцина: М.Алфьоров, В.Ярославський, Є.Станевич, С.Глінка.

Власна родина і спадок[ред. | ред. код]

Дружина - Нєплюєва Євдокія Олександрівна (з 1771 р., померла у листопаді 1806 р.) Дітей не мав. Виховував, як прийомну доньку, - Алфьорову Катерину Федорівну (1790 р.н.) - вона ж "Прівєта", "Чадцо". Зробив власним спадкоємцем архітекта і гравера Алфьорова Миколу Федоровича, котрому передав маєток, власну приватну бібліотеку, невелику картинну галерею та власну збірку гравюр. Помер у 1816 р., похований у склепі поблизу маєтку (склеп зруйнований у 1924 р.)

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Дослідник «Попівської академії» Михайло Тесля заснував сучасну Паліцинську академію  — громадську організацію, яка стала правонаступницею «Попівської академії». До складу входять сумські науковці, письменники, краєзнавці, творчі люди. З 1983 р. проводяться «Паліцинські читання», які збирають науковців і молодь, привертаючи увагу земляків до вивчення історії і культури рідного краю. В с. Залізняк Сумського району Сумської області у 1994 р. встановлено пам'ятник на місці поховання О. Паліцина. Видаються друковані твори про життя і діяльність просвітника, проводяться заходи у освітніх закладах Сумщини, програми на радіо і телебаченні.

Джерела[ред. | ред. код]

  • О.Десятниченко - "Паліцинськими стежками", видавництво "Водний спектр Джі Ем Пі", Харків, 2018.
  • Олександр Паліцин та його "Попівська академія" - путівник, Сумська районна державна адміністрація, 2018.

Див. також[ред. | ред. код]