Пальмрайнський міст
| Пальмрайнський міст | |
|---|---|
 | |
| 47°36′03″ пн. ш. 7°35′34″ сх. д. / 47.600833333333° пн. ш. 7.5927777777778° сх. д. | |
| Країна |  Німеччина і  Франція  |
| Розташування | Вайль-на-Рейні Унінг |
| Перетинає | Рейн |
| Загальна довжина | 288,66 м |
  Пальмрайнський міст Пальмрайнський міст (Німеччина)  Пальмрайнський міст Пальмрайнський міст (Франція) | |
 | |
Пальмрайнський міст (нім. Palmrainbrücke) — міст, що сполучає німецьке місто Вайль-на-Рейні та французьке місто Унінг, на 171,33 рейнському кілометрі. Посередині мосту проходить кордон між Німеччиною та Францією. Водночас міст є початковою точкою федеральної траси 532, яка має 2,5 км завдовжки та є однією з найкоротших у Німеччині.
У 1878 — 1937 рр. на цьому місці був залізничний, з 1979 року — автомобільний міст.
Ще в 1863 році державні залізниці Великого Герцогства Баден мали намір побудувати ще один міст через Рейн біля Вайль-на-Рейні, щоб спрямувати залізничний трафік з Ельзасу через свою залізничну мережу. Однак лише в 1869 році було досягнуто домовленості з французькою Chemins de fer de l’Est[de] про будівництво дерев'яного мосту. Проте через початок французько-прусської війни проект було призупинено.
13 травня 1874 року укладено державний договір між Великим Герцогством Баденом і Німецькою імперією, як новим власником державного суверенітету в Ельзасі, що до одноколійної залізниці Вайль-на-Рейні — Сен-Луї[de], довжиною 5,6 км, між Леопольдсгее (Вайль-на-Рейн) і Санкт-Людвіг (Сен-Луї). з новим мостом через Рейн, розрахованим на дві колії. Будівництво мосту почалося в червні 1875 року, а відкриття для експлуатації — 11 лютого 1878 року. 20 травня 1890 року міст сполучений зі стратегічною залізницею Вайль-на-Рейні — Леррах[de]. Міст через Рейн біля Унінгену мав три головні прольоти — 72 м та два прольоти — 36 м на західному березі. У 1905/06 роках була побудована друга частина північної колії. У 1919 році за Версальським договором міст став власністю Франції. У липні 1920 року було відновлено одноколійний трафік, а через два роки в Палмрейні урочисто відкрито нову спільну прикордонну станцію. Оскільки в наступні роки обсяг перевезень як пасажирського, так і вантажного транспорту різко скоротився, 3 квітня 1937 року трафік залізницею припинено. У тому ж році надбудови були демонтовані Францією. Пілони залишилися стояти.
Міст відкрито 29 вересня 1979 року, є частиною федеральної траси 532, завдовжки 2,5 км, замінив поромне сполучення, яке було створено в 1947 році. Замовниками нового мосту були Федеративна Республіка Німеччина та департамент Верхній Рейн. Автомобільний міст, побудований в 1977-79 рр., має проїжджу частину шириною 7 метрів із двома смугами руху та тротуарами з обох боків. Об’єкти прикордонного контролю, які на середину 2020-х не використовуються, розташовані на французькій стороні. До завершення будівництва Мосту трьох країн наприкінці 2006 року Пальмрайнський міст був єдиним постійним перетином Рейну між Вайль-на-Рейні та Францією.
Попередньо напружений бетонний міст довжиною приблизно 289 м має чотири прольоти з довжиною прольотів в напрямку захід-схід 64,71 – 105 – 73,20 і 45,75 метри. Конструктивна система — суцільні балки в поздовжньому напрямку.
Надбудова побудована, за винятком правого торцевого поля, з використанням консольної конструкції як балансира. Кесони колишнього залізничного мосту були використані для фундаментів двох опор з німецького боку. Нова опора з французької сторони має мілкозакладений фундамент, який споруджено у відкритому котловані, закріпленому шпунтовими стінами.
- Ulrich Boeyng: Die badischen Rheinbrücken – das Ende des Zweiten Weltkriegs vor 75 Jahren. Teil 1: Die Zerstörung der Rheinbrücken zwischen Neuenburg und Wintersdorf, In: Denkmalpflege in Baden-Württemberg 2020/2, S. 87–94, hier: S. 91–92. pdf
- Detlef Knop, Joachim Urban: Neue, frei vorgebaute Spannbetonbrücken über den Rhein in Köln-Deutz, Konstanz und Weil. In: Beton- und Stahlbetonbau. 75. Jahrgang, August 1980, Heft 8, ISSN 0005-9900, S. 199–200.
- Julius Kraus: Die strategische Eisenbahn: Leopoldshöhe – St. Ludwig. Leopoldshöhe – Weil – (durch den Tunnel) Lörrach. In: Das Markgräflerland, Heft 2/1986, S. 81–98. Digitalisat der UB Freiburg
- Hans-Wolfgang Scharf: Eisenbahn-Rheinbrücken in Deutschland. EK-Verlag, Freiburg 2003, ISBN 3-88255-689-7
- Jörg Schlaich, Matthias Schüller: Ingenieurbauführer Baden-Württemberg. Bauwerk Verlag, Berlin 1999, ISBN 3-934369-01-4
- Пальмрайнський міст в базі Structurae
| Наступний міст вище за течією: |
Мости через Рейн | Наступний міст нижче за течією: | ||
|---|---|---|---|---|
| Міст Трьох Країн | Оттмарсгаймський міст | |||
