Пальчинці (Підволочиський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Пальчинці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Підволочиський район
Рада/громада Пальчинська ська рада
Код КОАТУУ 6124686001
Облікова картка Пальчинці 
Основні дані
Засноване 1583
Населення 552
Територія 0.141 км²
Густота населення 3914.89 осіб/км²
Поштовий індекс 47821
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°40′40″ пн. ш. 26°14′12″ сх. д. / 49.67778° пн. ш. 26.23667° сх. д. / 49.67778; 26.23667Координати: 49°40′40″ пн. ш. 26°14′12″ сх. д. / 49.67778° пн. ш. 26.23667° сх. д. / 49.67778; 26.23667
Водойми Збруч
Відстань до
районного центру
23 км
Місцева влада
Адреса ради 47821, с.Пальчинці, вул.Шевченка,18
Карта
Пальчинці. Карта розташування: Україна
Пальчинці
Пальчинці
Пальчинці. Карта розташування: Тернопільська область
Пальчинці
Пальчинці

Па́льчинці — село в Україні, в Підволочиському районі Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на сході району. Центр сільради, якій підпорядковане с. Щаснівка.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скориківської сільської громади.

Населення — 524 осіб (2007).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Пальчинців виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1463 як Ряпчинці.

Діяли «Просвіта», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церква святого Архістратига Михаїла (1899), «фігура» на честь заснування села.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1966, скульптор Яків Чайка).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • меценат В. Боднарчук,
  • мистецтвознавець І. Боярська (Малюца),
  • громадський діяч Г. Корицький,
  • військовик Володимир Крук (1963-2015) — на початку осені 2014 року добровольцем пішов на російсько-український фронт, 12 березня 2015 року у храмі святого архістратига Михаїла відбувся чин похорону, похований на місцевому кладовищі.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]