Пам'ятна книжка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Назва «Пам'ятна книжка»
Пам'ятна книжка Харківської губернії за 1866 рік

обкладинка
Мова російська
Тема історія, географія
Жанр довідник
Виданий 1831-1917

Пам'ятна книжка у Вікісховищі?

Пам'ятна книжка, книга пам'яті (рос. Памятная книжка) — назва офіційних провінційних довідкових видань у Російській імперії, що видавалися після подій повстання (1830–1831) та фактичної ліквідації Великого князівства Литовського. У XIX столітті в Росії видавалися також «пам'ятні книжки» у таких галузях як педагогіка, освіта, ремесла. Ці видання піддавалися цензуруванню в Російській імперії, тому ці книги друкувалися тільки російською мовою (див. «Хронологія заборон української мови»). Після розвалу СРСР практика публікацій подібних книжок відновилася в Україні та Білорусі відповідно українською мовою та білоруською мовою. Такий тип видань є цінним історичним матеріалом для всіх дослідників (див. «Історична пам'ять»).

Історія[ред.ред. код]

Особисту «Пам'ятну книжку» мав Тургенєв І. С., у неї записувалися поштові адреси і дні народження рідних і близьких.

Пам'ятні книжки у Російській імперії були щорічною офіційною довідковою інформацією, що випускалася в світ в 89 губерніях та областях тодішньої Росії з середини 1830-х до 1917 року. Випускалися місцевими офіційними особами та органами Міністерства внутрішніх справ Російської імперії.

На даний час пам'ятні книжки є одним з найбільш цінних задокументованих джерел інформації з історії, важливе джерело генеалогічної інформації поряд з такими джерелами, як «губернські відомості», «єпархіальні відомості», «огляди губерній», «труди губернських вчених архівних комісій», «списки дворян» тощо.

Пам'ятні книжки дозволяють отримати відомості про склад і заняттях жителів, стан природи, економіки, культури, побуту; дають можливість спостерігати за змінами, що відбувалися в губерніях чи областях щороку, протягом більш ніж 60 років у Російській імперії. Виявлено понад дві тисяч пам'ятних книжок.

У незалежній України такі книжки публікували відомості відповідно областей України[1][2][3] та тем[4], наприклад, щодо реперсованих[5], Збройних сил України[6] тощо.

У незалежній Білорусі такі книжки публікували відомості відповідно районів областей Республіки Білорусь[7][8][9][10][11][12].

Науковий проект[ред.ред. код]

Російська національна бібліотека веде науковий проект «Пам'ятні книжки губерній і областей Російської імперії». Робота за проектом здійснюється у Відділі бібліографії та краєзнавства та Відділі фондів та обслуговування.

Основною метою проекту є:

  • виявлення з вичерпною повнотою відомостей про всі випуски пам'ятних книжок губерній та областей Росії за весь період їх видання — із зазначенням всіх встановлених місць їх зберігання;
  • розкриття змісту всіх пам'ятних книжок як джерела насамперед краєзнавчих відомостей;
  • створення цілісного уявлення про самі пам'ятні книжки як самостійний об'єкт дослідження, що характеризує розвиток краєзнавчої, наукової, статистичної та книговидавничої діяльності у різних губерніях й областях тодішньої Росії.

Зміст[ред.ред. код]

У всіх губерніях пам'ятні книжки мали свої особливості. У найбільш повному вигляді вони мали чотири великі розділи:

Всі перераховані елементи надають пам'ятним книжкам виняткову цінність і значення яко комплексних першоджерел для історичних (у тому числі генеалогічних та біографічних), географічних, демографічних, етнографічних, краєзнавчих досліджень.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Книга памяти Украины (рос.)
  2. В Бердичеві відбулась презентація ”Книги Пам’яті України. Переможці. Житомирська область», сайт "РІО Бердичів" (укр.)
  3. «Книга Памяти Украины. Полтавская область», сайт "История Полтавы" (рос.)
  4. «Національна книга пам'яті», сайт Українського інституту національної пам'яті (укр.)
  5. Національна книга пам´яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні: Київська область. / Український інститут національної пам´яті, Київська обласна державна адміністрація. Голова редакційної колегії Ульянченко В. І. Упорядник Гай А. І. Редкол.: Бутник В. Г. (керівник редакційно-видавничої групи), Даниленко В. П., Єрема Р. М. (заст. голови редакол.), Захарченко П. П., Кондрук В. П., Романчишин В. Г. — Біла Церква: «Буква» 2008. — 1376 с.: іл. — ISBN 978-966-7195-95-3 (укр.)
  6. Міністерство оборони України готує до видання перший том «Книги пам’яті Збройних Сил України», сайт Міністерства оборони України (укр.)
  7. «Памяць. Гіст.-дакум. Хроніка Веткаускага р-на. У 2-х кн.» Мінск, 1997 г. (біл.)
  8. Насевіч В.Л. Гістарычныя нарысы // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Крупскага р-на. – Мінск, 1999 (біл.)
  9. Насевіч В.Л. Гістарычныя нарысы // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Лагойскага р-на. У 2 кнігах. - Мінск, 2003 (біл.)
  10. Насевіч В.Л. Наваградчына ў палітычных падзеях ХІІІ ст. // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Навагрудскага р-на. Мінск., 1996 (біл.)
  11. Насевіч В.Л. Дубровеншчына ў складзе Вялікага княства Літоўскага // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Дубровенскага р-на: У 2-х кн. – Мінск, 1997 (біл.)
  12. ЛитМир - Электронная библиотека (рос.)

Посилання[ред.ред. код]