Пам'ятники Батурина

Пам'ятники Батурина — об'єкти монументального мистецтва, встановлені в різні роки, що розташовані на території міста Батурин Чернігівської області.

Батурин здавна мав складну та непересічну історію і внаслідок значної історичної та культурної цінності має велике значення для історії України та самосвідомості українців.

Бувши заснованим на початку XVII ст. як прикордонна застава на теренах східних українських земель, це місто станом на початок XVIII ст. перетворилося на одну з найбільших та найбільш захищених фортець Східної Європи. Сталося це не лише за рахунок вигідного географічного й економічного розсташування, а й тому, що в період з 1669 до 1708 рр. Батурин був офіційною резиденцією українських гетьманів Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича та Івана Мазепи, а відтак — столицею Гетьманщини.

Вдруге столичного статусу Батурин набув у 1760—1803 рр. за гетьманування Кирила Розумовського.

Подіям та діячам козацької доби присвячено чимало пам'ятників Батурина. Трагічну роль в історії міста зіграла жахлива Батуринська трагедія 1708 року, жертвам якої у Батурині присвячено два меморіали.

Назва	Дата встановлення	Розташування	Фото	Короткі відомості
Гетьмани. Молитва за Україну, меморіал	22 січня 2009 року	на Майдані Гетьманської слави		Пам'ятник є композицією, що включає у себе постаті п'яти гетьманів, життя яких було пов'язане з Батурином — Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Пилипа Орлика та Кирила Розумовського. Автори композиції — Мазур Микола Іванович (1948—2015) та Мазур Богдан Миколайович (1969). Відкриття пам'ятника здійснював особисто Президент України Віктор Ющенко
Жертвам Батуринської трагедії (Гончарівка), меморіал	1991 рік	на Гончарівці		Дерев'яний пам'ятний хрест на честь жертв Батуринської трагедії було встановлено у 1991 році активістами Народного Руху України на території Гончарівки — головної резиденції гетьмана Івана Мазепи у Батурині
Жертвам Батуринської трагедії (Цитадель), меморіал	квітень 2004 року	на території Цитаделі		Пам'ятний хрест на честь жертв Батуринської трагедії було встановлено на території колишньої Цитаделі Батуринської фортеці Автор проекту — Гайдамака Анатолій Васильович (1939), скульптор — Обезюк Микола Наумович (1938). У відкритті пам'ятника взяли участь народні депутати Віктор Ющенко, Іван Плющ, Юрій Костенко.
Жертвам Голодомору 1932—1933 рр.	2009 рік	на розі вулиць Гетьманської та Грушевського, поблизу парку «Кочубеївський» (Гетьманська, 74)
Миколі Кадуну	1975 рік	біля будівлі училища по вулиці Ющенка, 45		Присвячено Герою Радянського Союзу Миколі Кадуну. Скульптор О. В. Ситник.
Курган Слави	1975 рік	на розі вулиць Гетьманської та Грушевського, неподалік парку «Кочубеївський» (вулиця Гетьманська, 74)		Присвячено батуринцям, що полягли у роки Другої світової війни. Автор — Коломієць Інна Антонівна (1921—2005).
Богдану Лепкому	1999 рік	на території парку «Кочубеївський» (вулиця Гетьманська, 74)		Пам'ятник відомому українському письменнику було відкрито з нагоди 125-ліття з дня його народження. Богдан Лепкий є автором знаменитої трилогії «Мазепа».
Івану Мазепі, пам'ятний знак	1991 рік	на Гончарівці		Меморіальна дошка на честь видатного українського державного діяча була встановлена у 1991 році активістами Народного Руху України на території Гончарівки — головної резиденції гетьмана Івана Мазепи у Батурин
Мати. Сини мої соколи	22 січня 2009 року	на Майдані Гетьманської слави		Символізує єдність Правобічної та Лівобічної України. Матір обіймає та благословляє своїх синів на вірну службу Батьківщині. Автори — українські скульптори Микола та Богдан Мазури.
Петру Прокоповичу	1975 рік	на території парку «Кочубеївський» (вулиця Гетьманська, 74)		Присвячено видатному українському бджоляру, уродженцю Батуринщини Петру Прокоповичу. Автор — Коломієць Інна Антонівна
Святому Зосиму	2007 рік	на території меморіальної пасіки імені Петра Прокоповича (вулиця Гетьманська, 74)		Присвячена Святому Зосиму, що традиційно вважається покровителем бджільництва. Автор — Авула Віктор Михайлович
Скорботна мати Україна, військовий меморіал	1991 рік	на території парку «Кочубеївський» (вулиця Гетьманська, 74)		Пам'ятник є домінантою невеликого війського меморіалу, де поховані батуринці, полеглі у 1917—1921 рр. та 1941—1945 рр. Скульптор Олександр Ситник.
Українським гетьманам, пам'ятний знак	1999 рік	на території парку «Кочубеївський» (вулиця Гетьманська, 74)		Встановлений на честь перенесення праху гетьмана Мазепи (землі з місця поховання гетьмана у м. Галац (Румунія)
На місці Мазепиного дубу, пам'ятний знак	22 травня 2003 року	на території парку «Кочубеївський» (вулиця Гетьманська, 74)		Пам'ятний знак встановлено на місці легендарного дубу, дупло якого гетьман Іван Мазепа та Мотря Кочубей використовували для ведення особистої переписки, Партією зелених України
На місці прощання батуринців з тілом Тараса Шевченка, пам'ятний знак	1991 рік	на розі вулиць Гетьманської та Грушевського, поблизу парку «Кочубеївський»		Пам'ятний знак встановлено на місці, де у 1861 році батуринці прощалися із тілом Тараса Шевченка та проводжали його в останню путь до Канева. У 2010 р. пам'ятний знак демонтовано, а на його місці споруджено Каплиця Святого Миколая (Батурин)

Див. також

• Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»

Джерела інформації

• Реброва Н. Б. та ін. Батурин: історія в пам'ятках: Путівник Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2008. — 112 с.
• Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»: Пам'ятки Батурина